Гендерні гетеротопії в медійному контенті українських молодіжних організацій
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.4.7Ключові слова:
гетеротопія, жіночий власний простір, гендер, молодіжні організації, УкраїнаАнотація
Незважаючи на все ще міцно вкорінені в українському суспільстві гендерні стереотипи, жінки не менш активно, ніж чоловіки, проявляють себе як громадські активістки, лідерки, політичні діячки на рівні локальних громад і на всеукраїнському рівні. Зберігається ця тенденція й у молодіжному середовищі, зокрема в молодіжних організаціях. Предметом статті є медійний дискурс молодіжних організацій, що діють в Україні, проблемою — гендерна складова досліджуваних текстів. Метою авторок є пошук відповіді на такі дослідницькі питання: іменники якого роду вживають у своїх публікаціях молодіжні організації, що були предметом дослідження? А також у якому контексті використовують ці іменники, говорячи про стать? Метод дослідження — кількісний і якісний аналіз змісту. Матеріалом дослідження став увесь контент, створений у 2018 році шістьма молодіжними організаціями, що діють Україні, та опублікований на сайтах і у фейсбуці цих організацій. Вибір молодіжних організацій був цілеспрямованим. Застосовано критерій медійної видимості, унаслідок чого для дослідження були відібрані Фундація Регіональних Ініціатив, Будуємо Україну Разом, Юнацький Корпус, Молодіжний Націоналістичний Конгрес, UKRAЇNER, а також Пласт. У теоретичному плані дослідження спирається на концепцію власного простору Бернхарда Вальденфельса та концепцію гетеротопії Мішеля Фуко.
Результати дослідження показують, що, по-перше, стать відіграє важливу роль у середовищі молодіжних організацій і їхньої громадської активності; по-друге, мова, яка використовується в молодіжному середовищі, не є гендерно нейтральною; по-третє, гендер з’являється в досліджуваному дискурсі в чотирьох контекстах: стать як нейтральна категорія в описовому сенсі, стать для окреслення цільової групи діяльності організації, стать, безпосередньо пов’язана з гендерними ролями, які приписуються жінкам / чоловікам, і стать як пряма загроза для діяльності жінок. Новизна дослідження полягає в аналізі медійного простору молодіжних організацій крізь призму концепції гетеротопії Мішеля Фуко та критеріїв статі.
Завантаження
Посилання
Archacka, M. (2016). Szkoła. Społeczna rola heterotopii. W: J. Gromysz, R. Włodarczyk (Red.), Utopia a edukacja, tom I o wyobrażeniach świata możliwego. Instytut Pedagogiki Uniwersytetu Wrocławskiego. https://doi.org/10.34616/22.19.112
Bowers, T. (2018). Heterotopia and Actor-Network Theory: Visualizing the Normalization of Remediated Landscapes. Space and Culture, 21(3), 233–246. https://doi.org/10.1177/1206331217750069
Foucault, M. (1986). Of Other Spaces. Diacritics, 16, 22-27. https://doi.org/10.2307/464648
Foucault, M. (2005). Inne przestrzenie. Teksty Drugie: teoria literatury, krytyka, interpretacja, 6(96), 117–125.
Januszewska, E. (2020). Heterotopie dziecięcego uchodźstwa. Syryjczycy w Libanie. Wydawnictwo Impuls.
Kurcińska, L. (2018). Heterotopia przedszkola, o “nie-miejscu w miejscu”. Forum Pedagogiczne, 2(8), 257–266. https://doi.org/10.21697/fp.2018.2.18
Kurzynoga, M. (2012). Heterotopia domu dziecka, czyli o miejscu bez miejsca. Teraźniejszość — Człowiek — Edukacja, 4(60), 87–95.
Mendel, M. (2007). Społeczeństwo i rytuał. Heterotopia bezdomności. Wydawnictwo Adam Marszałek.
Ostrowicka, H., & Wolniewicz-Slomka, K. (2022). Heterotopias of Nationalist Youth Organisations in Poland: Communitarisation and Entry/Exit System. The Qualitative Report, 27(11), 2528–2545. https://doi.org/10.46743/2160-3715/2022.5708
Sandin, G. (2008). Keys to heterotopia: An actantial approach to landfills as societal mirrors. Nordic Journal of Architectural Research, 20(2), 75–87.
Van Dijk, T. (2001). Critical Discourse Analysis. W: D. Schiffrin, D. Tannen, H. E. Hamilton (Red.), The Handbook of Discourse Analysis (pp. 352–371). https://doi.org/10.1002/9780470753460.ch19
Waldenfels, B. (2009). Podstawowe motywy fenomenologii obcego. Seria TERMINUS. T. 51. Oficyna Naukowa.
Warren, R., Applebaum, A., Fuhrman, H., & Mawby, B. (2018). Women’s Peacebuilding Strategies Amidst Conflict: Lessons from Myanmar and Ukraine. Georgetown Institute for Women, Peace and Security, https://www.peaceinfrastructures.org/documents/womens-peacebuilding-strategies-amidst-conflict-lessons-myanmar-and-ukraine
Wójtowicz, A (2014). Pałac Staszica jako heterotopia afektywna — refleksja humanistyczna w planowaniu przestrzennym. Teksty Drugie, 6, 305–320.
Wójtowicz, A. (2015). O Pałacu Staszica jako heterotropii w tekstach Wacława Berenta. Recepcja hetero topologii. W: K. Rdzanek, A. Wójtowicz, A. Wróbel (Red.), Miejsca odmiejscowione (s. 89–106). Instytut Badań Literackich Polskiej Akademii Nauk.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Юлія Лащук, Клаудія Вольневич-Сломка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
