Поточне знання vs. наукове знання в дефініціях загальних тлумачних словників
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.1.5Ключові слова:
тлумачний словник, дефініція, вади дефініцій, натуроб’єкт, поточна картина світу, наукова картина світу, наукова термінологіяАнотація
Актуальність розвідки визначається постійним інтересом, який викликають у мовознавців словникові визначення, особливо дефініції іменникової лексики. Кожне визначення є мікротекстом, який відбиває певний погляд на світ того кола лексикографів, які працювали над конкретним словником. У сучасних тлумачних словниках проявляються дві протилежні тенденції при описі лексичного значення: по-перше, орієнтація на те знання, яким володіє пересічний мовець, по-друге, намагання втілювати в них сучасні наукові досягнення. Мета дослідження: показати різницю в способах і формах представлення знань про позамовні об’єкти в тлумачних словниках різної орієнтації, а також проаналізувати деякі вади так званих наукових дефініцій. Предметом аналізу є дефініції конкретної іменникової лексики, які вибрано зі словників української, польської та англійської мов, створених у другій половині XX ст. Основним методом дослідження матеріалу є семантичний аналіз словникових дефініцій, доповнений прийомом зіставлення визначень із різних словників.
Результати дослідження. Труднощі побудови словникових визначень іменників — номінацій природних об’єктів (наприклад, крові, вуха, ока, блискавки, місяця, зірок, грибів тощо) — викликані тим, що пізнання таких реалій є тривалим процесом. Людина як суб’єкт пізнання відкриває в реаліях багато різноманітних рис і будує свої уявлення про них залежно від глибини аналізу та рівня їх осмислення. Відповідно, словникові дефініції можуть бути побудовані або з орієнтацією на поточне знання, або з опертям на досягнення науки. Дефініції останнього типу неминуче включають до свого складу терміни, які позначають понятійний апарат певної галузі знань. Через це наукові дефініції втрачають необхідну для користувачів словників пояснювальну спроможність і виявляються неадекватними. Саме в наукових визначеннях трапляється чимало вад, недоліків, а інколи й прямих фактичних помилок, спричинених відсутністю енциклопедичних знань у самих лексикографів і потребою отримувати ці знання зі спеціалізованих джерел.
Завантаження
Посилання
Agerbo, H. (2018). Explaining meaning in lexicographical information tools. In P. A. Fuertes-Olivera (Ed.), The Routledge Handbook of Lexicography (pp. 58–77). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315104942-5
Bańko, M. (2001). Z pogranicza leksykografii i językoznawstwa.
Bartmiński, J. (1990). Punkt widzenia, perspektywa, językowy obraz świata. Językowy obraz świata, 109–127.
Bielińska, M. (Red.) (2020). Leksykografia. Słownik specjalistyczny. Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych UNIVERSITAS.
Hartmann, R. R. K., James, G. (1998). Dictionary of Lexicography. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203159040
Jackson, H. (2002). Lexicography: An Introduction. Taylor & Francis Routledge.
Kubicka, E., Czelakowska, A. (2015). O definiowaniu i definicjach słownikowych z punktu widzenia wykładni językowej. Kwartalnik Sądowy Apelacji Gdańskiej, 4, 99–125.
Kucała, M. (2000). Definicje słownikowe charakteru encyklopedycznego. W M. Kucała (2000), Polszczyzna dawna i współczesna (s. 491–494). Instytut Języka Polskiego.
Mikołajczak-Matyja, N. (1998). Definiowanie pojęć przez przeciętnych użytkowników języka i przez leksykografów.
Piotrowski, T. (2001). Zrozumieć leksykografię.
Renchka, I. (2018). Leksykon totalitaryzmu [Lexicon of totalitarianism]. Klio.
Zhuikova, M. (2020). “Slovnykova” anatomiia liudyny: osoblyvosti tlumachennia somatychnoi leksyky u slovnykakh ukrainskoi, polskoi, rosiiskoi ta anhliiskoi mov [“Dictionary” human anatomy: features of somatic lexis definition in dictionaries of the Ukrainian, Russian, Polish and English languages]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia “Filolohiia”, 86, 87–95. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2020-86-11
Żmigrodzki, P. (2008). Słowo — słownik — rzeczywistość. Z problemów leksykografii i metaleksykografii. Lexis.
Żmigrodzki, P. (2009). Wprowadzenie do leksykografii polskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Маргарита Жуйкова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
