Моделі аранжування англомовних новинних текстів
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.3.7Ключові слова:
новинний текст, персуазивність, морфосинтаксична конструкція, конструкт, модель аранжування текстуАнотація
Актуальність статті зумовлена увагою сучасних лінгвістів до вивчення текстів різних жанрів і їхнього впливу на аудиторію. Об’єктом дослідження пропонованої розвідки служать тексти новин, які вдаються до переконання адресатів у правдивості описаного, впливу на їхнє сприйняття, судження та світогляд. Постає проблема, яким чином новинні тексти керують читачами для формування в них конкретної точки зору на описану подію. Персуазивний характер новинних текстів уможливив їхнє вивчення із застосуванням риторичних засобів впливу: етосу, логосу та пафосу. Метою дослідження є встановлення моделей організації новинних текстів на рівні їхньої композиції й лінгвального оформлення. Новизна роботи полягає у використанні конструктивного підходу, який спирається на морфосинтаксичні конструкції як поєднання форми, значення і функцій, що зберігаються на ментальному рівні. Мовленнєвою реалізацією конструкцій є конструкти, що репрезентують різноманітні відношення навколишнього світу. Під час дослідження були застосовані метод суцільної вибірки, компонентного, контекстуального та риторичного аналізів. Матеріалом дослідження послужили 150 новинних текстів англомовного міжнародного сайту BBC News.
Результати дослідження. Моделі організації новинних текстів відображають їхній вплив на цільову аудиторію. Залежно від типу конструкту і його місця в заголовку, інтродуктивному, постінтродуктивному абзацах та основному тексті новин виокремлено три моделі: дескриптивну, авторизаційну, емотивну. Згідно з дескриптивною моделлю, новинні тексти апелюють до логосу завдяки представленим аргументам, судженням і фактам та характеризуються фокусуванням, тобто повторенням ідентичних або синонімічних агентивних конструктів у послідовних абзацах. Авторизаційна модель побудови новинних текстів ґрунтується на етосі, тобто зверненні до відомих особистостей, експертів і свідків події як засобу переконання та джерела інформації. Ця модель утілена предикативними конструктами на позначення мовлення в заголовку або інтродуктивному абзаці. Емотивна модель аранжування новинних текстів апелює до пафосу і представлена емотивними предикативними конструктами або оцінними структурами. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні новинних повідомлень про виступи відомих особистостей і політиків та наративів із застосуванням конструктивного підходу.
Завантаження
Посилання
Abbas, A. H. (2022). Politicizing the Pandemic: A Schemata Analysis of COVID-19 News in Two Selected Newspapers. International Journal for the Semiotics of Law, 35(3), 883–902. https://doi.org/10.1007/s11196-020-09745-2
Browse, S. (2018). Cognitive Rhetoric: The Cognitive Poetics of Political Discourse. John Benjamins. https://doi.org/10.1075/lal.31
Collins Dictionary. (n. d.). Available online: https://www.collinsdictionary.com/ (accessed on 18.04.2024)
Coticchia, F., & D’amato, S. (2018). Can you hear me, Major Tom? News, narratives, and contemporary military operations: the case of Italian mission in Afghanistan. European security, 27(2), 224–244. https://doi.org/10.1080/09662839.2018.1484729
Cotter, C. (2011). News Talk. Investigating the Language of Journalism. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511811975
Diessel, H. (2015). Usage-based Construction Grammar. In E. Dąbrowska, D. Divjak (Eds.), Handbook of Cognitive Linguistics (pp. 296–321). De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.13140/RG.2.1.2411.5365
Dijk, T. A. van (1985). Structures of news in the press. In T. A. van Dijk (Ed.), Discourse and Communication: New approaches to the analysis of mass media discourse and communication (pp. 69–93). De Gruyter.
Głaz, A., & Trofymczuk, A. (2020). Voice and viewpoint in journalistic narratives. Language Sciences, 80. https://doi.org/10.1016/j.langsci.2020.101274
Goldberg, A. E. (2006). Constructions at Work: The Nature of Generalization in Language. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199268511.001.0001
Hilpert, M. (2021). Ten Lectures on Diachronic Construction Grammar. Brill. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.c.5289337.v1
Hoffmann, T. (2022). Construction Grammar: The Structure of English. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1111/ijal.12461
Longman Dictionary of Contemporary English. (n. d.) Available online: https://www.ldoceonline.com (accessed on 18.04.2024)
Lupano, E. (2018). News and Views: Definitions and Characteristics of Genres in Chinese Journalism. Lingue Culture Mediazioni / Languages Cultures Mediation, 5(2), 51–70. https://doi.org/10.7358/lcm-2018-002-lupa
Nordquist, R. (2023, April 5). Construction Grammar. ThoughtCo. Available online: https://www.thoughtco.com/what-is-construction-grammar-1689794 (accessed on 18.04.2024).
Potapenko, S. (2019). Teksty anhlomovnykh novyn: ruinuvannia zhanrovoho kanonu? [English news texts: Destruction of genre canon]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna, 70, 64–77.
Potapenko, S. (2021). Globalising and localising translation strategies from rhetorical perspective: Rendering English headlines into Ukrainian. SHS Web of Conferences. 105, 02001. https://doi.org/10.1051/shsconf/202110502001
Ungerer, T., & Hartmann S. (2023). Constructionist Approaches: Past, Present, Future. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781009308717
Yarlott, W. V. H., Cornelio, C., Gao, T., & Finlayson, M. A. (2018). Identifying the discourse function of news article paragraphs. In Proceedings of the Workshop on Events and Stories in the News (pp. 25–33). Association for Computational Linguistics. https://aclanthology.org/W18-43
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наталія Талавіра
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).