Алхімічний символізм роману Володимира Єшкілєва «Усі кути трикутника: апокриф мандрів Сковороди»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.4.6Ключові слова:
Григорій Сковорода, масони, алхімія, трикутник, Андрогін, стадія, символізм, свідомість, антитетикаАнотація
Актуальність цієї розвідки зумовлена необхідністю детального аналізу алхімічного контексту роману Володимира Єшкілєва «Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди», що дає можливість для глибшого розуміння поетики втілення прозаїком складних процесів світоглядного зростання головних персонажів твору. Предметом дослідження є особливості репрезентації алхімічного символізму в ідейній та образній площинах роману В. Єшкілєва. Мета студії полягає у з’ясуванні значення алхімічної символіко-алегоричної образності в розкритті характерів головних персонажів твору, у формуванні оригінального новаторського художнього трактування образу українського філософа. Для досягнення мети залучено методологічний інструментарій алхімічно-герменевтичного, структурно-символічного, інтертекстуального та біографічного аналізу.
Новизна студії полягає в розробці нової методології алхімічної інтерпретації художнього твору та її застосуванні до аналізу ідейно-образної системи роману В. Єшкілєва «Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди». Визначений підхід вбачається перспективним для поглибленого аналізу інших творів української літератури.
У результаті дослідження висновувано, що, створюючи образи Григорія Сковороди і Павла Вигилярного, В. Єшкілєв залучає складний апарат алхімічної герменевтики, який сприяє оригінальному художньому втіленню стадіальних процесів зростання самосвідомості головних персонажів. Доведено, що, розбудовуючи сюжет і художні образи, письменник вдається до подвійного трактування поведінки персонажів і в буквальному, і в алегоричному (алхімічному) смислах. Така художня антитетика цілком відповідає концепції антитетичної філософії українського мислителя, з одного боку; а з другого, — знаходить широке опертя в науковому трактуванні світоглядних підстав Сковороди, визначених свого часу Дмитром Чижевським. Залучення поширених у ХVIII столітті алхімічних учень й масонсько-розенкрейцерівського дискурсу у формуванні В. Єшкілєвим власної художньої версії образу Сковороди у романі «Усі кути трикутника» виформовує цілком новий кут зору на одного з найчільніших представників європейської філософії свого часу.
Завантаження
Посилання
Alan, L. (1913). Esoteric Astrology. A study in human nature. “Modern astrology” office.
Chyzhevskyi, D. (2004). Filosofiia H. S. Skovorody [Philosophy of H. S. Skovoroda]. Prapor
Freemasonry. (2024, October 15). In Wikipedia. https://uk.wikipedia.org/wiki/Масонство
Jung, C. G. (2024a). Arkhetyp i symvol [Archetype and symbol]. Tsentr uchbovoi literatury.
Jung, C. G. (2024b). Psykholohiia i alkhimiia [Psychology and alchemy]. Tsentr uchbovoi literatury.
Korotkyi slovnyk vilnomuliarskykh nazv, terminiv i znakiv [A brief dictionary of Freemasonry names, terms and symbols]. (2009). Nezalezhnyi kulturolohichnyi chasopys “Yi”, 54, 262–284. https://www.ji.lviv.ua/n54texts/masonsk-slovnyk.htm
Lamia. (2024, September 2). In Wikipedia. https://uk.wikipedia.org/wiki/Ламія_(міфологія)
Markova, M. (2015). Alkhimiia v literaturi: postanovka problemy [Alchemy in literature: posing the problem]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Filolohichni nauky. Literaturoznavstvo, 9, 101–106.
Pontychne more [Pontic Sea]. (2020, 15 січня). In Wikipedia. https://uk.wikipedia.org/wiki/Понтичне_море
Shchepanskyi, V. (2018). “Hermenevtychne mystetstvo” alkhimii v kulturnomu landshafti pravoslavnykh slovian XVI–XVII st.: alkhimichnyi analiz hraviury “Chystota aky Devytsa” [The “hermeneutic art” of alchemy in the cultural landscape of orthodox slavs of the 16th–17th centuries: An alchemical analysis of the engraving “Purity as a Maiden”]. Skhid, 2, 124–128.
Skovoroda, H. (1973). Povne zibrannya tvoriv [Complete works]. Naukova dumka.
Yeshkiliev, V. (2012). Usi kuty trykutnyka: Apokryf mandriv Hryhoriia Skovorody [All Corners of the Triangle. The Apocryph of Hryhorii Skovoroda’s Travels]. VTS “Akademiia”.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Тетяна Мейзерська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
