Діалог у художньому світі Х. Л. Борхеса: звільнення від лабіринту
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.4.3Ключові слова:
Борхес, ризома, модернізм, постмодернізм, лабіринт, Мінотавр, діалогічність, інтертекстуальністьАнотація
Предметом дослідження є діалогічність як визначальна риса художнього мислення Хорхе Луїса Борхеса, що стає підставою характеризувати творчість аргентинського письменника як простір накопичення продуктивних мистецьких напрацювань, що не були вповні реалізовані постмодерністською художньою практикою літератури межі ХХ–ХХІ століть. Метою статті є аналіз особливостей поетикального виявлення діалогічності художнього мислення Борхеса, що несе в собі потенціал набуття нової якості художньо-творчого пізнання світу та самопізнання, необхідність якої позначається художнім концептом лабіринту. Досягненню мети сприяли методи інтертекстуального аналізу, наратологічного і герменевтичного.
У результаті дослідження виявлено, що особливості розробки художнього концепту «лабіринт», визначального для створюваної Борхесом художньої картини світу, репрезентують вихід із лабіринту як одну із провідних авторських інтенцій. Звільнення від лабіринту — демонічного простору, що прирікає суб’єкта свідомості на самотність і загубленість, непродуктивну повторюваність, обмеженість існування, — стає можливим, завдяки діалогічній взаємодії з Іншим. За різними варіантами Іншого: від персонажів новел та alter ego письменника в поезіях до геніальних авторів-співрозмовників, укорінених у різних часових і культурно-національних світах, що їх лаконічно окреслюють есеї, — відчитується Бог як універсальний архетип Іншого, діалог з яким відкриває продуктивну смислову перспективу істини. Засадничій діалогічності художнього мислення Борхеса відповідає інтертекстуальність, принципово притаманна всім його текстам. Різні виміри діалогічності — експліцитний (фабульний), імпліцитний (сюжетний) і подієво-екзистенційний (підтекстовий) — складно взаємодіють у формально-змістовній єдності творів, зумовлюючи особливості жанрової поетики новел, есеїв, заміток, філософської лірики Борхеса. Діалогічна наснаженість і відкритість творів письменника містить не поцінований вповні в межах постструктуралістської парадигми потенціал якісного художнього мислення, покликаного оновити мову літератури відповідно до європейського ідеалу втраченої першомови, омріяного Данте, окреслити обрії нового розуміння світу, ґрунтованого на взаємодоповнюваності різних культурних традицій омовлення буття.
Завантаження
Посилання
Bakhtin, M. (1996). Vyslovliuvannia yak odynytsia movlennievoho spilkuvannia [Utterance as a unit of speech communication]. In M. Zubrytska (Ed.), Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. (pp. 406–415). Litopys.
Borges, J. L. (2016). Vygadani istorii [Fictional Stories]. KM-BUKS.
Diachenko, M. (2011). H. L. Borhes: filosofsko-poetychna kartyna svitu [J. L. Borges: a philosophical and poetic picture of the world]. Kultura Ukrainy, 34, 21–31.
Dzis, H. (2009). Intertekstualnist maloi prozy H. L. Borhesa [Intertextuality of short prose by J. L. Borges]. Pytannia literaturoznavstva, 77, 122–128.
Eco, U. (1994). Reflections on the “Name of the Rose” (W. Weaver, Trans.). Secker & Warburg.
Eco, U. (1995). Sześć przechadzek po lesie fikcji [Six Walks in the Forest of Fiction]. Znak.
Eko, U. (2016). Imia rozy [The name of the rose]. Folio.
Frazer, J. G. (1925). The golden bough. A study in magic and religion. Macmillan and Co., Limited.
Frye, N. (2001). Arkhetypnyi analiz: teoriia mitiv [Archetypal analysis: Theory of myths]. In M. Zubrytska (Ed.), Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. (pp. 142–171). Litopys.
Kostromytskyi, R. (2024). Symvolika labiryntu v romani Umberto Eko «Imia troiandy» [The symbolism of the layout in the novel by U. Eco “The Name of the Rose”]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskogo. Seriia: Filologiia. Zhurnalistyka, 35(1), Part 2, 108–113. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.2/18
Kropyvko, I. (2022). The fragmentation of postmodern prose: principles and techniques. Studia Polsko-Ukraińskie, 9, 141–161. https://doi.org/10.31338/2451-2958spu.9.9
Nabytovych, I. (2010). Kontsept labiryntu yak sakralnoho lokusu (na prykladi novelistyky H. L. Borhesa, romaniv U. Eko “Imia rozy” ta K. Moss “Labirynt”) [The concept of the labyrinth as a sacred locus (On the example of J. L. Borges’ novels, U. Eco’s “The Name of the Rose” and K. Moss’ “Labyrinth”)]. MAGISTERIUM, 38, 45–51.
Nestelieiev, M. (2022). Labirynty amerykanskoho postmodernizmu [Labyrinths of American postmodernism] (Book 2). Tempora.
Opanasiuk, O. (2021). Modernizm i postmodernizm: obiektyvaciia zmistu yavyshch (kulturolohichnyi aspekt) [Modernism and postmodernism: objectification of the content of phenomena (cultural aspect)]. Chasopys Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 3–4(52–53), 99–118. https://doi.org/10.31318/2414-052X.3-4(52-53).2021.251810
Polishchuk, Ya. (2019). Dyskusiinist ta vycherpanist postmodernistskoho proektu [Controversy and exhaustion of postmodernistic project]. Slovo i chas, 4, 22–29. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2019.04.22-29
Taylor, V. E., & Winquist, C. E. (Eds.). (2003) Encyklopediia postmodernizmu [Encyclopedia of postmodernism]. Osnovy.
Vermeulen, T., & van den Akker, R. (2010). Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture, 2, 1‒14. https://doi.org/10.3402/jac.v2i0.5677
Vysotska, R. (2014). Novela “Vavylonska biblioteka” Horhe Luisa Borhesa v konteksti estetyky literatury postmodernizmu [Novel “The library of Babylon” by Jorge Luis Borges in the context of the aesthetics of postmodern literature]. Naukovyy visnyk kafedry UNESCO KNLU. Seriia Filologiia. Pedahohika. Psikhologiia, 29, 191–195.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наталя Астрахан
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
