Співвідношення публіцистичності та художності в романі Петра Кралюка та Олександра Красовицького «Королівський гамбіт. Роман про стійкість Енергодара»

До питання про метадискурсивну природу сучасної мілітарної літератури

Анотація

Предметом дослідження в цій статті є роман сучасних українських авторів, які спирались на реальні події — захист Запорізької атомної станції від російської агресії. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона розглядає на матеріалі роману актуальну теоретичну проблему — співвідношення або співіснування двох дискурсів: художнього та публіцистичного. Основний метод дослідження — системний. Автор виокремлює кілька рівнів твору (сюжетний, композиційний, образний, а також рівень підтексту) і вирішує питання, як на кожному з них виявляється концептуальність, яка є ознакою того, що цей твір — художня система, тобто в ньому всі рівні взаємопов’язані художніми завданнями письменників. У висновку зазначено, що це роман із яскраво вираженою публіцистичністю, тобто спрямованістю на декларацію письменниками власного розуміння ситуації, яка склалась в Україні з початком повномасштабних воєнних дій, а також впливом на свідомість читачів, на формування їхньої громадянської позиції. Публіцистичність простежено на рівні паратексту (заголовкового комплексу, присвяти), метатексту (авторських коментарів найбільш важливих імен, назв і подій, які згадуються у творі), алюзій на виступи президента України у зв’язку з вторгненням російських військ на територію української атомної станції. Докладно проаналізовано вступну частину роману, яка за своїм жанром наближається до нарису (подорожнього, історичного та портретного). Водночас дослідження роману дає підстави вважати, що це художній твір. Художність аргументовано індивідуалізацією персонажів, використанням художніх композиційних прийомів, психологізмом у розкритті того шляху, який проходять герої. Найбільш докладно автор статті зупиняється на вивченні сюжету роману, виходячи з того, що у творах художньої групи жанрів епосу герой завжди перебуває у вкрай суперечливій ситуації, не тільки протистоїть обставинам, а й переживає внутрішній конфлікт, якій і визначає подальший розвиток його особистості та його долі. Публіцистичність не заважає художності — навпаки, вона цілком зумовлена концептуальністю, що є головною ознакою роману як жанру, у якому автор завжди від аналізу окремих проявів дійсності рухається до синтезу і встановлення закономірностей. Сучасна ситуація в країні вимагає від письменників публіцистичного пафосу, який сприяє повноті та переконливості художнього дослідження дійсності.