«Мѣшати горох з капустою годѣ»: проблематика й прагматика правописних дискусій у журналі «Подкарпатська Русь»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2025.4.7Ключові слова:
правопис, історія українського правопису, панькевичівка, мовна дискусія, журнал , лінгвопрагматикаАнотація
Метою цієї статті є аналіз проблематики й прагматики правописних дискусій на сторінках науково-педагогічного журналу «Подкарпатська Русь» (1923–1936). Актуальність дослідження зумовлена тим, що в період між двома світовими війнами мовно-правописне питання на Закарпатті було не лише філологічною, а й ідейно-політичною проблемою, а його вивчення дає змогу глибше зрозуміти процеси становлення української мови в регіоні. Дослідження позиції часопису є цікавим з огляду на те, що як офіційне видання Педагогічного товариства Підкарпатської Русі він був змушений балансувати між адміністративними вимогами щодо використання етимологічного правопису й суспільним запитом на фонетичну систему.
Предметом аналізу є дискусії про проблеми правопису в журналі. Розглянуто еволюцію мовно-правописної позиції видання — від початкової орфографічної строкатості й непослідовного вжитку офіційно запровадженого етимологічного правопису («панькевичівки») до поступового обґрунтування потреби переходу на фонетичну систему письма. У дослідженні застосовано методи контент-аналізу для виявлення ключових тем, історико-порівняльний метод для контекстуалізації дискусій і лінгвопрагматичний аналіз для вивчення комунікативних стратегій учасників.
Результати дослідження демонструють, що в часописі було ініційовано обговорення ряду орфографічних питань, зокрема передавання звука [л] у словах іншомовного походження (стаття Я. Голоти) й унормування написання та відмінювання прізвищ (ініціатива ужгородських учителів і відповідь І. Панькевича). Важливою у виданні стала «Языкова анкета» 1929 року, у якій перед освітянською спільнотою поставили вибір між «малоруською» (українською) та «великоруською» мовно-культурними орієнтаціями, етимологічним і фонетичним правописом. Установлено, що учасники дискусій удавались до різних комунікативних стратегій: від експресивної риторики переконання й конструктивної пропозиції до мобілізації та легітимізації своєї позиції. Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз правописної проблематики в журналі «Подкарпатська Русь» із погляду змісту й прагматики дискусій.
Завантаження
Посилання
Dobosh, I. (1995). Istoriia ukrainskoi zhurnalistyky Zakarpattia 20–30‑kh rokiv XX st. [History of Ukrainian journalism in Transcarpathia in the 1920s–1930s].
Habor, V. (2003). Ukrainski chasopysy Uzhhoroda (1867–1944): Istoryko-bibliohrafichne doslidzhennia [Ukrainian periodicals of Uzhhorod (1867–1944): A historical and bibliographic study]. Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv.
Holota, Ya. (1926). Tverde chy miahke L [Hard or soft L]. Podkarpatska Rus, 1, 18–21.
Kukhta, M. (1997). Rol pedahohichnoi presy Zakarpattia (20–30‑i rr. XX st.) u formuvanni vykhovnoho natsionalnoho idealu [The role of the pedagogical press of Transcarpathia (1920s–1930s) in the formation of the educational national ideal].
Likhtei, I. (1993). Ukrainska periodychna presa na Zakarpatti doby Chekhoslovachchyny (1919–1939) [Ukrainian periodical press in Transcarpathia during the Czechoslovak era (1919–1939)]. Carpatica — Karpatyka, 2, 204–209.
Likhtei, I. (2022). Yozef Peshek ta rozvytok osvity na Pidkarpatskii Rusi u pershii polovyni 20‑kh rokiv XX st. [Jozef Pešek and the development of education in Subcarpathian Rus in the first half of the 1920s]. In M. Domenová (Ed.), Non scholae, sed vitae discimus… (školstvo — knižná kultúra — osobnosti) (pp. 121–134). Štátna vedecká knižnica v Prešove.
Memorandum tov. Prosvita v Uzhhorodi o yazykovôm spori [Memorandum of the Prosvita society in Uzhhorod on the language dispute]. (1931). Podkarpatska Rus, 4, 81–85.
Paikosh, O. (1993). Movna borotba na Zakarpatti 20–30‑kh rokiv XX st. [The language struggle in Transcarpathia in the 1920s–1930s]. In Ukrainska mova na Zakarpatti u mynulomu i sohodni [The Ukrainian language in Transcarpathia in the past and present] (pp. 251–259).
Pankevych, I. (1926). Daskôlko slôv o skloniuvaniu y pysaniu prôzvyshch [A few words about the declension and spelling of surnames]. Podkarpatska Rus, 5, 119–121.
Pivtorak, H. (2007). Pankevychivka [Pankevychivka]. Ukrainska mova: Entsyklopediia [Ukrainian Language: Encyclopedia] (3rd ed., pp. 476–477). Vydavnytstvo “Ukrainska entsyklopediia” imeni M. P. Bazhana.
Protokol iz yazykovoi konferentsii, yaka vidbulasia v Prazi 17. bereznia 1931 pid provodom ministra shkilnytstva Dra Ivana Derera u spravi upravylnennia yazykovykh vidnosyn v shkilnytstvi na Pidk. Rusy [Protocol from the language conference, which took place in Prague on March 17, 1931, under the leadership of the Minister of Education Dr. Ivan Dérer, regarding the regulation of language relations in education in Subcarpathian Rus]. (1931). Podkarpatska Rus, 2–3, 56–61.
Reforma pravopysa v Bolharii [Spelling reform in Bulgaria]. (1926). Podkarpatska Rus, 3, 67.
Rezoliutsii III richnykh zahalnykh zboriv Pedagogychnoho Tov. stva Pidkarp. Rusy, odbutykh dnia 3. maia 1931. v Uzhhorodi [Resolutions of the III annual general meeting of the Pedagogical Society of Subcarpathian Rus, held on May 3, 1931, in Uzhhorod]. (1931). Podkarpatska Rus, 5–6, 128–131.
Sharkan, V. (2019). Protokol narady pry ministerstvi shkil i narodnoi osvity Chekhoslovachchyny pro movu navchannia v Pidkarpatskii Rusi (vid 4 hrudnia 1920 r.) [Protocol of the meeting at the Ministry of Schools and National Education of Czechoslovakia on the language of instruction in Subcarpathian Rus (from December 4, 1920)]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series Philology, 42(2), 245–250. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.2.(42).245-250
Svitlyk, P. (1932). Z narodnoi fylozofii (Okolytsia Bilok) [From folk philosophy (Vicinity of Bilky)]. Podkarpatska Rus, 1–3, 34–39.
Voloshyn, A. (1925). Nasha zadacha [Our task]. Podkarpatska Rus, 1, 1–2.
Voloshyn, A. (1929). Besida na anketi o shkilnii reformi dnia 11. aprilia 1929 v Prazi [A talk on the questionnaire about the school reform on April 11, 1929 in Prague]. Podkarpatska Rus, 8–9, 171–178.
Yak pysaty u nas prôzvyshcha? Iz kruhôv uchytelstva [How to write surnames in our land? From teachers’ circles]. (1926). Podkarpatska Rus, 4, 84–86.
Yatsko, P. (1926). Vuk Stefanovych Karadzhych [Vuk Stefanović Karadžić]. Podkarpatska Rus, 10, 209–213.
Yazykova anketa [Language questionnaire]. (1929). Podkarpatska Rus, 4, 94–98.
Yusyp, Yu. (1993). Avgustyn Voloshyn i movna dyskusiia 20‑ykh rokiv XX st. [Avhustyn Voloshyn and the language discussion of the 1920s]. In Ukrainska mova na Zakarpatti u mynulomu i sohodni [The Ukrainian language in Transcarpathia in the past and present] (pp. 338–342).
Zhyvotko, A. (1939). Movna borotba v presi Karpatskoi Ukrainy [The language struggle in the press of Carpathian Ukraine].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Василь Шаркань
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
