Інформаційна структура дипломатичних промов Ради Безпеки ООН у січні — лютому 2025 року
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2025.4.5Ключові слова:
дипломатичний дискурс, дипломатичні промови, інформаційна структура промов, дипломатичні темиАнотація
Предметом статті постає інформаційна структура дипломатичних промов у Раді Безпеки ООН у січні — лютому 2025 року, що розглядається в розрізі впливу на результати обговорюваних питань із зосередженням уваги і на нейтральних / формальних промовах, і на тих, що містять неточності або альтернативні наративи. Дослідження аналізує корпус дипломатичних промов за допомогою інструменту Sketch Engine задля виявлення тематичних дихотомій, риторичних стратегій і дискурсивних маркерів. Таким чином, використано кількісний та якісний методологічні підходи для виявлення структури промов і тематичних акцентів. Стаття є актуальною, оскільки демонструє прямий вплив тематики промов та інформаційної структури дипломатичного дискурсу на результати в дипломатії, підкреслюючи, як мова формує консенсус і процеси прийняття міжнародних рішень.
Ця розвідка має на меті з’ясувати, як інформаційна структура дипломатичних промов може вплинути на результати обговорюваних питань у випадках, коли: 1) промови є нейтральними та формальними (378 промов); 2) промови містять ознаки неточності, підтримують альтернативний перебіг подій (59 промов). Що загальніша обговорювана тема, то вищі шанси на формально-нейтральну промову. Отже, тематика дипломатичних промов безпосередньо впливає на саму промову: що буде сказано, як це буде сказано, навіщо саме цю інформацію надають, яку деталь представлять присутнім тощо.
Щодо дипломатичних тем продемонстровано набір концептуально-семантичних комплементарних антонімів — понять «добро» і «зло», які, своєю чергою, розкривають питання дихотомії обговорюваних тем у всіх дипломатичних промовах, а також можуть впливати на остаточні рішення РБ ООН. Розглянуто частотність обговорюваних тем. Після аналізу зібраного корпусу за допомогою Sketch Engine виявлено, що найпоширеніша дихотомія — мир (1090 випадків) vs війна (352 випадки), а допомога (0 випадків) vs перешкоджання (0 випадків) є найслабшою парою опозиції концептуально-семантичних концептів good vs bad, і її не згадували під час дипломатичних переговорів РБ ООН у січні — лютому 2025 року.
Основна увага приділяється риторичним стратегіям і тактикам, дискурсивним маркерам, які використовує мовець для переконання присутніх. Врешті-решт результати демонструють, що інформаційна структура дипломатичного дискурсу РБ ООН не лише відображає загальні тенденції міжнародних переговорів, а й служить каталізатором для формування загального консенсусу та колективних дій на світовій арені. Доведено, що середньостатистична дипломатична промова складається з: 1) протокольної формули; 2) смислового ядра; 3) аргументаційної частини; 4) викладу фактів; 5) завершальної частини, яка може містити вдячність / комплімент / звинувачення / настанову до подальшого розгляду питання тощо. Також показано, як зміна тону, акцентів і тематичної організації промов може розкривати наміри учасників дипломатичних засідань РБ ООН.
Новизна дослідження полягає в іншому погляді на частотність і характер концептуально-семантичних опозицій у цьогорічних промовах РБ ООН, при цьому відбувається системний опис композиційної структури типової дипломатичної промови, надаючи нові інсайти щодо переконливих та організаційних особливостей сучасного дипломатичного дискурсу.
Завантаження
Посилання
Charteris-Black, J. (2011). Politicians and rhetoric. The persuasive power of metaphor. Springer. https://link.springer.com/book/10.1057/9780230319899
D’Acquisto, G. (2017). A linguistic analysis of diplomatic discourse: UN Resolutions on the question of Palestine. Cambridge Scholars Publishing.
Global diplomatic forum. (2025, January 28). Mastering diplomatic speechwriting: Bridging cultures and languages. LinkedIn. https://www.linkedin.com/pulse/mastering-diplomatic-speechwriting-bridging-cultures-6ppve
Habermas, J. (1984). The theory of communicative action: Vol. 1. Reason and the rationalization of society. Beacon Pres.
Holtseva, M. (2023). The English diplomatic discourse of the UN Security Council: Its structure and pragmatics [Doctoral dissertation, Borys Grinchenko Kyiv University]. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/46101/ [in Ukranian].
Kosovych, O., Кotovska, Т., & Kulyk, S. (2022). Diplomatic communication. Discourse analysis. Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, 33(1), Part 1, 156–160. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.1-1/27
Kunch, Z., Horodylovska, G., & Shmilyk, I. (2016). Rhetoric [Textbook]. Lviv Polytechnic Publishing House [in Ukranian].
Liu, M., Yan, J., & Yao, G. (2023). Themes and ideologies in China’s diplomatic discourse — a corpus-assisted discourse analysis in China’s official speeches. Frontiers in Psychology, 14, Article 1278240. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1278240
MasterClass. (2021, August 31). Antonym meaning explained: Examples and types of antonyms. MasterClass. https://www.masterclass.com/articles/antonym-meaning-explained
Salles, B. (2020). Do lie detection tool really catch liars? Brazilian Journal of Forensic Sciences, Medical Law and Bioethics, 9(3), 373–393. https://doi.org/10.17063/bjfs9(3)y2020373-393
Security Council. (2025a, January 16). Maintenance of peace and security of Ukraine [80th year, 9839th meeting]. https://docs.un.org/en/S/PV.9839
Security Council. (2025b, February 5). Reports of the Secretary-General on the Sudan and South Sudan [80th year, 9855th meeting]. https://docs.un.org/en/S/PV.9855
Security Council. (2025c, February 13). The situation in the Middle East [80th year, 9858th meeting]. https://docs.un.org/en/S/PV.9858
Weigand, E. (2009). Language as dialogue: From rules to principles of probability. John Benjamins Publishing.
Zou, L., & Zhu, Y. (2023). A corpus-based analysis of diplomatic directive speech acts. International Journal of Linguistics, Literature and Translation, 6(7), 36–44. https://doi.org/10.32996/ijllt.2023.6.7.4
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Марія Гольцева
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
