Міграції в ритмах дихання, або Як подолати екзистенційні кризи: романістика Марини Манченко
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.2.5Ключові слова:
міграція, ритм, вдих, видих, метафора, екзистенціальне а priori, тривогаАнотація
Предмет дослідження — романи Марини Манченко «Гіркі апельсини» (2022) та «Мішок єдинорогів» (2025). Об’єкт аналізу — способи художньої репрезентації фрустрованої поведінки персонажів у кризові моменти життя та художні прийоми їх подолання. Актуальність розвідки криється в реаліях сучасного світу, які провокують стресогенні ситуації, сповнюючи життя людини глибокими емоційними переживаннями; досвід художньої літератури, нарівні з дослідженнями сучасної психології, постає не менш злободенним у процесах гармонізації психічних станів.
Мета дослідження полягає в комплексному аналізі художнього осмислення способів передачі депресивної поведінки персонажів унаслідок переживань ними екзистенційних криз, а також у з’ясуванні засобів образної та сюжетно-композиційної організації романів, що увиразнюють процеси подолання стресових ситуацій. Для виконання поставленої мети застосовано здобутки психоаналітичних студій, структурно-семіотичної та культурно-антропологічної шкіл. У площині таких підходів романи письменниці досліджуються вперше, як і вперше її проза вводиться в сучасний український літературний обіг, що й зумовило наукову новизну цієї розвідки.
У результаті дослідження проаналізовано низку авторських метафор («окраєць хліба», «крижана вода», «вдих», «видих», «прана», «sciroccati» тощо), установлено продуктивність застосування поняття екзистенціального a priori щодо встановлення емоційного горизонту кризової свідомості персонажів; розкрито роль символіко-метафоричного підходу до художнього зображення стресогенних ситуацій; актуалізовано продуктивність застосування випрацьованої українським літературознавцем М. Гіршманом теорії ритмічності художньої прози і наголошено на перспективності подальших досліджень ритміки в сюжетно-композиційній організації художньої прози. Підтверджено, що ритм виступає активним смислотворчим елементом, який забезпечує динаміку змінності психологічних станів героїв. Перспективи подальшого вивчення проблеми окреслюються в актуалізації застосування нових інтерпретаційних моделей до аналізу образного світу художніх текстів, у необхідності ширших зацікавлень контекстом розвитку сучасної української бібліотерапії, до контексту якої слід залучити романістику Марини Манченко.
Завантаження
Посилання
Binswanger, L. (1963). Being-in-the-world. Harper Torchbooks.
Erikson, E. (1968). Identity: Youth and Crisis. W. W. Norton & Company.
Hirts, K. (2001). Interpretatsiia kultur [Interpretation of cultures]. Dukh i litera.
Hyrshman, M. (1982). Ritm hudozhestvennoj prozy [The rhythm of fiction]. Sovetskij pisatel'.
Kretov, P. (2015). Filosofema symvolu ta kontsept sensu: filosofsko-antropolohichnyi aspekt [Philosopheme of symbol and concept of the meaning: philosophical and anthropological aspects]. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 8, 7–18. https://doi.org/10.15802/ampr2015/55716
Manchenko, M. (2022). Hirki apelsyny [Bitter oranges]. Tempora.
Manchenko, M. (2025). Mishok yedynorohiv [A bag of unicorns]. Vikhola.
Manilov, I. (2020). Psykhoterapevtychna podorozh naodyntsi: osoblyvosti realizatsii [Psychotherapeutic travel alone: implementation features]. Aktualni problemy psykholohii, 11(21), 220–246. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v11/i21/16.pdf
Prana. (2026, March 08). In Wikipedia. https://uk.wikipedia.org/wiki/Прана
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тетяна Мейзерська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
