ПРЕЗУМПЦІЯ СТРАХУ ЯК ФАКТОР ЗАХИСТУ: МІЖ ЕМОЦІЄЮ ТА НАДІЄЮ
(філософсько-антропологічне віддзеркалення досвіду нової чуттєвості в літературі початку повномасштабної війни)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.3.7Ключові слова:
війна, міграція, нова чуттєвість, страх, надія, досвідАнотація
Предметом дослідження стали актуальні питання психологічного самовідчуття людини, філософсько-екзистенційного самоосмислення нею власного місця в умовах повномасштабної російсько-української війни, що розділила українців по лінії вибору: залишатися в рідних домівках або ж переїжджати в безпечнішу місцевість чи емігрувати до інших країн. Наскрізною емоцією, яка керує таким складним вибором у надзвичайних ситуаціях, зазвичай є відчуття страху, яке впливає на поведінку людини й спонукає до глибокої внутрішньої роботи, спрямованої на пошуки самостояння й самозбереження, надії й точки опертя.
Метою дослідження є спроба детально проаналізувати концептуальну для людської поведінки емоцію страху крізь призму міждисциплінарності, в також знайти й обґрунтувати протидію цій базовій емоції. Такою дієвою світоглядною антитезою, що не тільки знімає внутрішню напругу в межових ситуаціях, а й допомагає знайти сенси життя в новій архітектурі сьогодення і певною мірою проєктувати власне життя бодай на найближче майбутнє, є екзистенціал надії як опорної емоції людського виживання в складних життєвих умовах, тим паче в умовах російсько-української війни ХХІ ст.
В результаті дослідження проаналізовано засадничі погляди психоаналітиків (зокрема З. Фройда), філософів (С. Кримського, В. Кебуладзе, Ґ. Марселя, П. Рікера, Н. Хамітова та ін.), теоретика такого напрямку німецької історіографії, як історія понять Р. Коззелека та інших дослідників, що стало теоретико-методологічним підмурівком «розкодування»й аналізу «живого тексту» – щоденникових записів та есеїв відомих українських письменників періоду перших місяців 2022 р., зібраних в антології «Війна 2022. Щоденники. Есеї. Поезія» і значною мірою увиразнених розділом поезії «Тут нема більше часу». Пропущені крізь призму теоретико-засадничих підвалин людського буття, зокрема крізь призму філософської й літературознавчої феноменології, психоаналізу, філософії, антропології, зокрема літературної й літературознавчої також, ці тексти дозволили – крізь екзистенціали страху й надії – розкрити «багатозначність поняття досвіду» (В. Кебуладзе), набутого / прирощеного під час проживання війни.
Завантаження
Посилання
Війна 2022. (2023). Війна 2022: Щоденники. Есеї. Поезія (2-ге вид.). Видавництво Старого Лева, Центр Мєрошевського, Нова Польща.
Кебуладзе, В. (2011). Феноменологія досвіду. Дух і Літера.
Коззелек, Р. (2005). Минуле майбутнє: Про семантику історичного часу (В. Швед, Пер.). Дух і Літера.
Кримський, С. (2003). Запити філософських смислів. ПАРАПАН.
Любка, А. (2024). Війна з тильного боку. Meridian Czernowitz.
Рікер, П. (2001). Історія та істина (В. Шовкун, Пер.). Видавничий дім «КМ Аcademia», Пульсари.
Тарнашинська, Л. (2008). «…Чи ідеал вічної Европи є нашим ідеалом?..» (до питання «інтуїтивної Європи» та «європейського месіанства»). В Л. Тарнашинська, Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Тарнашинська, Л. (2023). «Україна в огні». Війна 2022 крізь призму Довженка: 100 днів протиСТОяння. Смолоскип.
Туренко, О. (2006). Страх: спроба філософського усвідомлення феномена. ПАРАПАН.
Фройд, З. (1998). Вступ до психоаналізу. Основи.
Хамітов, Н. (2000). Самотність у людському бутті: Досвід метаантропології. Гранослов.
Froid, Z. (1998). Vstup do psykhoanalizu. Osnovy.
Kebuladze, V. (2011). Fenomenolohiia dosvidu. Dukh i Litera.
Khamitov, N. (2000). Samotnist u liudskomu butti: Dosvid metaantropolohii. Hranoslov.
Kozzelek, R. (2005). Mynule maibutnie: Pro semantyku istorychnoho chasu (V. Shved, Per.). Dukh i Litera.
Krymskyi, S. (2003). Zapyty filosofskykh smysliv. PARAPAN.
Liubka, A. (2024). Viina z tylnoho boku. Meridian Czernowitz.
Riker, P. (2001). Istoriia ta istyna (V. Shovkun, Per.). Vydavnychyi dim «KM Academia», Pulsary.
Tarnashynska, L. (2008). «…Chy ideal vichnoi Evropy ye nashym idealom?..» (do pytannia «intuityvnoi Yevropy» ta «yevropeiskoho mesianstva»). V L. Tarnashynska, Prezumptsiia dotsilnosti: Abrys suchasnoi literaturoznavchoi kontseptolohii. Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia».
Tarnashynska, L. (2023). «Ukraina v ohni» Viina 2022 kriz pryzmu Dovzhenka: 100 dniv protySTOiannia. Smoloskyp.
Turenko, O. (2006). Strakh: sproba filosofskoho usvidomlennia fenomena. PARAPAN.
Viina 2022. (2023). Viina 2022: Shchodennyky. Esei. Poeziia (2-he vyd.). Vydavnytstvo Staroho leva, Tsentr Mieroshevskoho, Nova Polshcha.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Людмила Тарнашинська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
