СТРАТЕГІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЄВАНГЕЛЬСЬКОГО ТЕКСТУ В «УЧИТЕЛЬНОМУ ЄВАНГЕЛІЇ» КИРИЛА ТРАНКВІЛІОНА СТАВРОВЕЦЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.3.1Ключові слова:
Кирило Транквіліон Ставровецький, «Учительне Євангеліє», проповідь, перикопа, ампліфікація, екзегеза, барокоАнотація
Статтю присвячено способам трансформації євангельського тексту в «Учительному Євангелії» (1619) Кирила Транквіліона Ставровецького. Актуальність дослідження зумовлена потребою конкретизувати механізми, за допомогою яких ранньомодерний проповідник перетворює євангельську перикопу на розгорнуте повчальне висловлювання, орієнтоване на сучасного йому реципієнта. Матеріалом є три повчання – про митаря і фарисея, блудного сина та самарянку. Методологія поєднує структурно-семантичний, порівняльно-текстуальний, герменевтичний і риторичний підходи. У результаті дослідження встановлено, що взаємодія Ставровецького з біблійним прототекстом ґрунтується на трьох взаємопов’язаних стратегіях: ампліфікації, екзегетичному перекодуванні та актуалізації. У повчанні про митаря і фарисея вихідна моральна опозиція розгортається через систему біблійних exempla, психологічну мотивацію жестів і створення внутрішньої мови персонажа. У притчі про блудного сина предметні елементи сюжету послідовно отримують духовні відповідники, формуючи другий, екзегетичний рівень оповіді. У повчанні про самарянку метафорична ампліфікація образу живої води поєднується з розширенням діалогу та соціальною актуалізацією біблійної ситуації. Особливу роль відіграють дейктичні формули зі словом «нині», які долають часову дистанцію між євангельською подією та аудиторією проповідника. Наукова новизна полягає в системному описі цих механізмів як єдиної моделі риторико-екзегетичної реактуалізації: перикопа зберігає сакральний авторитет, але її наративна форма стає відкритою для розширення, семантичного перекодування й перенесення в комунікативне «тепер». Отримані результати уточнюють уявлення про співвідношення біблійного прототексту, екзегези та риторичної організації ранньомодерної проповіді. Перспективним є застосування запропонованої моделі до ширшого корпусу повчань «Учительного Євангелія» та зіставлення її з іншими ранньомодерними гомілетичними практиками.
Завантаження
Посилання
Бомко, Л. (2022). Жанрові особливості української барокової проповіді. Слово і Час, (1), 69–81. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2022.01.69-81
Джиджора, Є. (2026). Герменевтичне коло фарисея в новозавітних Євангеліях. У Лабіринти літературного тексту: Колективна монографія на пошану 70-річчя архиєпископа Ігоря (Ісіченка) (с. 27–40). Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. https://doi.org/10.31338/uw.9788323571469.pp.27-40.
Криса, Б., & Сироїд, Д. (Упоряд.). (2017). Кирило Транквіліон Ставровецький – проповідник Слова Божого. Видавництво Українського католицького університету.
Мойсієнко, В. (Ред.). (2021). Богословський трактат Кирила Транквіліона Ставровецького «Зерцало богословії» (Почаїв, 1618): Факсимільне видання, транслітерація тексту і наукове дослідження. Видавництво Українського католицького університету.
Ставровецький, К. (2017). Учительне Євангеліє (Б. Криса, Д. Сироїд, & Т. Трофименко, Пер.). Свічадо.
Турчина, Т. (2017a). Гомілетичні настанови святого Августина і способи тлумачення Біблії в «Євангелії Учительному» Кирила Транквіліона Ставровецького. Проблеми сучасного літературознавства, 24, 237–246. https://doi.org/10.18524/2312-6809.2017.24.128003.
Турчина, Т. (2017b). Житійний жанр у проповідях Кирила Транквіліона Ставровецького. Магістеріум. Літературознавчі студії, 69, 43–47.
Турчина, Т. (2017c). Риторична традиція в «Євангелії учительному» Кирила Транквіліона Ставровецького. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки, 195, 54–59.
Турчина, Т. (2017d). Топіка земного світу в «Євангелії Учительному» Кирила Транквіліона Ставровецького. Spheres of Culture, 16, 80–88.
Blajer, P. (2021). Questi scese giustificato a differenza di quello: L’analisi narrativa illumina la parabola del fariseo e del pubblicano (Lc 18,9–14). The Biblical Annals, 11(3), 497–518. https://doi.org/10.31743/biban.12568.
Burke, T. J. (2013). The parable of the prodigal father: An interpretative key to the Third Gospel (Luke 15:11–32). Tyndale Bulletin, 64(2), 217–238. https://doi.org/10.53751/001c.29357.
Kneidel, G. (2011). Ars prædicandi: Theories and practice. In P. McCullough, H. Adlington, & E. Rhatigan (Eds.), The Oxford handbook of the early modern sermon (pp. 4–20). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199237531.013.0001.
Kuczyńska, M. (2004). Ruska homiletyka XVII wieku w Rzeczypospolitej: Ewolucja gatunku – specyfika funkcjonalna (Cyryl Stawrowiecki: „Ewangelia pouczająca”. Rachmanów 1619; Joannicjusz Galatowski: „Klucz rozumienia”. Kijów 1659). Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego.
Kuczyńska, M. (2017). Cyryla Stawrowieckiego odczytania twórczości Piotra Skargi – na przykładzie Żywota św. Stefana i kazania Na poświęcenie świątyni. Studia Ukrainica Posnaniensia, 5, 317–330. https://doi.org/10.14746/sup.2017.5.36.
Kyselov, R. (2025). “Loci extrinseci” in Kyiv-Mohyla courses of rhetoric and their European sources. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 12, 4–15. https://doi.org/10.18523/2313-4895.12.2025.4-15
Matthews, V. H. (2010). Conversation and identity: Jesus and the Samaritan woman. Biblical Theology Bulletin, 40(4), 215–226. https://doi.org/10.1177/0146107910380876.
Morrissey, M. (2015). Ornament and repetition: Biblical interpretation in early modern English preaching. In K. Killeen, H. Smith, & R. Willie (Eds.), The Oxford handbook of the Bible in early modern England, c. 1530–1700 (pp. 303–316). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199686971.013.19.
Pericopes. (n.d.). In Encyclopedia.com. Retrieved August 30, 2026, from https://www.encyclopedia.com/religion/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/pericopes.
Suarez, C. (1569). De arte rhetorica libri tres. Venice. Silva Rhetoricae, Brigham Young University. https://rhetoric.byu.edu/Primary%20Texts/Suarez.htm.
Blajer, P. (2021). Questi scese giustificato a differenza di quello: L’analisi narrativa illumina la parabola del fariseo e del pubblicano (Lc 18,9–14). The Biblical Annals, 11(3), 497–518. https://doi.org/10.31743/biban.12568.
Bomko, L. (2022). Zhanrovi osoblyvosti ukrainskoi barokovoi propovidi [Genre features of the Ukrainian Baroque sermon]. Slovo i Chas, (1), 69–81. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2022.01.69-81.
Burke, T. J. (2013). The parable of the prodigal father: An interpretative key to the Third Gospel (Luke 15:11–32). Tyndale Bulletin, 64(2), 217–238. https://doi.org/10.53751/001c.29357.
Dzhydzhora, Ye. (2026). Hermenevtychne kolo faryseia v novozavitnikh Yevanheliiakh [The hermeneutical circle of the Pharisee in the New Testament Gospels]. In Labirynty literaturnoho tekstu: Kolektyvna monohrafiia na poshanu 70-richchia arkhyiepyskopa Ihoria (Isichenka) [Labyrinths of the literary text: A collective monograph in honour of the 70th anniversary of Archbishop Ihor (Isichenko)] (pp. 27–40). Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. https://doi.org/10.31338/uw.9788323571469.pp.27-40.
Kneidel, G. (2011). Ars prædicandi: Theories and practice. In P. McCullough, H. Adlington, & E. Rhatigan (Eds.), The Oxford handbook of the early modern sermon (pp. 4–20). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199237531.013.0001.
Krysa, B., & Syroid, D. (Eds.). (2017). Kyrylo Trankvilion Stavrovetskyi – propovidnyk Slova Bozhoho [Kyrylo Tranquillion-Stavrovetsky – the Preacher of God’s Word]. Vydavnytstvo Ukrainskoho katolytskoho universytetu.
Kuczyńska, M. (2004). Ruska homiletyka XVII wieku w Rzeczypospolitej: Ewolucja gatunku – specyfika funkcjonalna (Cyryl Stawrowiecki: „Ewangelia pouczająca”. Rachmanów 1619; Joannicjusz Galatowski: „Klucz rozumienia”. Kijów 1659). Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego.
Kuczyńska, M. (2017). Cyryla Stawrowieckiego odczytania twórczości Piotra Skargi – na przykładzie Żywota św. Stefana i kazania Na poświęcenie świątyni. Studia Ukrainica Posnaniensia, 5, 317–330. https://doi.org/10.14746/sup.2017.5.36.
Kyselov, R. (2025). “Loci extrinseci” in Kyiv-Mohyla courses of rhetoric and their European sources. Kyiv-Mohyla Humanities Journal, 12, 4–15. https://doi.org/10.18523/2313-4895.12.2025.4-15.
Matthews, V. H. (2010). Conversation and identity: Jesus and the Samaritan woman. Biblical Theology Bulletin, 40(4), 215–226. https://doi.org/10.1177/0146107910380876.
Moisiienko, V. (Ed.). (2021). Bohoslovskyi traktat Kyryla Trankviliona Stavrovetskoho «Zertsalo bohoslovii» (Pochaiv, 1618): Faksymilne vydannia, transliteratsiia tekstu i naukove doslidzhennia [Kyrylo Tranquilion Stavrovetskyi’s theological treatise “Mirror of Theology” (Pochaiv, 1618): Facsimile edition, text transliteration, and scholarly study]. Vydavnytstvo Ukrainskoho katolytskoho universytetu.
Morrissey, M. (2015). Ornament and repetition: Biblical interpretation in early modern English preaching. In K. Killeen, H. Smith, & R. Willie (Eds.), The Oxford handbook of the Bible in early modern England, c. 1530–1700 (pp. 303–316). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199686971.013.19.
Pericopes. (n.d.). In Encyclopedia.com. Retrieved August 30, 2026, from https://www.encyclopedia.com/religion/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/pericopes.
Stavrovetskyi, K. T. (2017). Uchytelne Yevanheliie [Didactic Gospel] (B. Krysa, D. Syroid, & T. Trofymenko, Trans.). Svichado.
Suarez, C. (1569). De arte rhetorica libri tres. Venice. Silva Rhetoricae, Brigham Young University. https://rhetoric.byu.edu/Primary%20Texts/Suarez.htm.
Turchyna, T. V. (2017a). Homiletychni nastanovy sviatoho Avhustyna i sposoby tlumachennia Biblii v «Yevanhelii Uchytelnomu» Kyryla Trankviliona Stavrovetskoho [Homiletic guidance of St. Augustine and methods of interpreting the Bible in Kyrylo Tranquilion Stavrovetskyi’s Didactic Gospel]. Problemy suchasnoho literaturoznavstva, 24, 237–246. https://doi.org/10.18524/2312-6809.2017.24.128003.
Turchyna, T. V. (2017b). Zhytiinyi zhanr u propovidiakh Kyryla Trankviliona Stavrovetskoho [The hagiographic genre in the sermons of Kyrylo Tranquilion Stavrovetskyi]. Mahisterium. Literaturoznavchi studii, 69, 43–47.
Turchyna, T. V. (2017c). Rytorychna tradytsiia v «Yevanhelii uchytelnomu» Kyryla Trankviliona Stavrovetskoho [Rhetorical tradition in Kyrylo Tranquilion Stavrovetskyi’s Didactic Gospel]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filolohichni nauky, 195, 54–59.
Turchyna, T. (2017d). Topika zemnoho svitu v «Yevanhelii Uchytelnomu» Kyryla Trankviliona Stavrovetskoho [The topoi of the earthly world in Kyrylo Tranquilion Stavrovetskyi’s Didactic Gospel]. Spheres of Culture, 16, 80–88.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тетяна Трофименко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
