Метафора в науково-популярному медіадискурсі (на матеріалі ресурсів National Geographic)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.3.5Ключові слова:
концептуальна метафора, медіадискурс, сфера-джерело, сфера-ціль, слот, фреймАнотація
Стаття присвячена дослідженню концептуальної метафори в медійному дискурсі на основі англомовних текстів на науково-популярну тематику. Матеріалом статті стали тексти з ресурсів National Geographic за 2016–2020 рр., зокрема з журналу Національного географічного товариства США та телеканалу Nat Geo Wild на історичну, екологічну, природознавчу, анімалістичну та географічну тематику. Метою дослідження є визначення типів концептуальних метафор за теорією А. Чудінова та з’ясування домінантних тенденцій їх функціонування. Для досягнення мети застосовувався метод концептуального аналізу при визначенні концептуальних моделей і їх класифікації за типами. Незважаючи на не цілком визначений статус науково-популярного жанру та його місце у структурі медійного чи наукового дискурсу, дослідники сходяться на думці, що ці тексти характеризуються спрощеною подачею наукового матеріалу, який буде зрозумілий непідготовленій авдиторії, та вживанням стилістичних засобів для увиразнення тексту. У результаті дослідження визначено, що всі чотири типи метафоричних схем функціонують у медійних текстах на науково-популярну тематику: антропоморфні, природоморфні, соціоморфні та артефактні метафори. Найбільш представленими виявилися соціоморфні та артефактні метафори. Вживаючи соціоморфні метафори, автори науково-популярних текстів порівнюють явища природи із суспільними відносинами між людьми. Зокрема, поведінка представників тваринного світу порівнюється із військовою, спортивною чи професійною діяльністю людини. Найбільш представленими виявилися артефактні метафори, при вживанні яких проводяться паралелі між тим, як функціонують представники тваринного світу чи як відбуваються явища природи, та тим, як працюють більш звичні
й зрозумілі для людини артефакти. Найбільш домінантною серед них виявилася метафора зі сферою-джерелом «механізм», яка проєктується на такі сфери, як «явище природи», «представник тваринного світу» тощо. Окрім цієї сфери-джерела серед артефактних метафор також визначалися домени предметів гардеробу, продуктів харчування та метафора будинку. Вживання відносно незначної кількості антропоморфних і природоморфних метафор викликане тенденцією використання доменів з несуміжних сфер для осмислення явищ природи. Практичним значенням статті вважаємо те, що її результати сприяють кращому розумінню особливостей функціонування текстів науково-популярного жанру. Перспективами подальших розвідок є дослідження інших лінгво-когнітивних ознак таких текстів, зокрема вживання концептуальних метонімій, а також дослідження інших засобів створення стилістичної виразності в цих текстах.
Завантаження
Посилання
Alzawaydeh, R. (2018). Analysing Discourse: The Case of Conceptual Metaphors in Football News Headlines in English and Arabic. International Journal of Linguistics, 10(6): 116. https://doi.org/10.5296/ijl.v10i6.13502.
Baranova, I. (1995). Funktsionalnye osobennosti nauchno-populiarnykh tekstov: Na materiale podyazyka fiziki [Functional features of popular science texts: on the basis of physics sublanguage]. (PhD Dissertation, Moskow).
Bezsonova, A. (2016). Poniatie «nauchno-populiarnyi diskurs» v lingvisticheskoi literature [The notion of popular science discourse in scientific literature]. In Skhіdnoslovianska fіlologіia. Movoznavstvo. [Eastern Slavonic Philology. Linguistics], 29, 109–115.
Bilyk, O., Pyliachyk, N. (2018). Metaphorisation of BREXIT in modern political discourse. Advanced Education, 10, 118–126. https://doi.org/10.20535/2410-8286.127267.
Bystrov, Y. (2016). Anhlomovnyy biohrafichnyy naratyv u vymirah kohnityvnoyi linhvistyky i synerhetyky [English biographical narrative in cognitive linguistics and synergy dimensions]. Kyiv, Ivano-Frankivsk.
Bystrov, Y. (2019). Metaforychna kontseptualizatsiya obraz-skhemy VHORI/VNYZU u deyktychnomu prostori biohrafichnoyi opovidi [Metaphoric conceptualization of the scheme UP/DOWN in deictic dimension of biographical narrative]. Lyudyno- i kulturoznavchi priorytety suchasnoho movoznavstva: napryamy, tendentsiyi ta mizhdystsyplinarna metodolohiya: kolektyvna monohrafiya [Anthropo- and culture-centric priorities of modern linguistics: trends, tendencies and interdisciplinary methodology: collective monograph]. (pp. 106–116). Pereyaslav-Khmelnytskyy; Kremenchuk.
Charteris-Black, J. (2005). Politicians and rhetoric: the persuasive power of metaphor. New York: Palgrave McMillan. https://doi.org/10.1057/9780230501706.
Chetverіkova, O. (2016). Komunіkatyvnі ta lіngvokulturolohіchnі peredumovy doslіdzhennia naukovo-populiarnoho tekstu [Communicative and lingual cultural conditions for the study of popular science text]. Naukoviy vіsnyk Іzmailskoho derzhavnoho humanіtarnoho unіversitetu [Journal of Ismail state humanities university]. Series «Philology», 35, 178–184.
Chudinov, A. (2001). Rossiia v metaforicheskom zerkale: kognitivnoe issledovanie politicheskoĭ metafory (1991–2000) [Russia in metaphoric mirror: cognitive research into political metaphor (1991–2000)]. Ekaterinburg.
Chudinov, A. (2013). Ocherki po sovremennoi politicheskoi metaforologii [Outline of modern political metaphor studies]. Ekaterinburg.
Dobrosklonskaia, T. (2006). Mediadiskurs kak obyekt lingvistiki i mezhkulturnoi kommunikatsii [Media discourse as the object of linguistics and intercultural communication]. In Vestnik Moskovskogo universiteta [Moscow university journal], 10(2), 20–33.
Doychyk, O. (2013). Kontseptualna metafora v idiostyli Dzhuliana Barnsa: poetyko-kohnityvnyy analiz [Conceptual metaphor in Julian Barnes’ idiostyle]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriya: Romano-hermanska filolohiya. Metodyka vykladannya inozemnykh mov [Journal of Karazin national university of Kharkiv. Series: Romance and Germanic philology. Methods of foreign language teaching], 73, 32–37.
Encyclopaedia Britannica. (2020). https://www.britannica.com/topic/National-Geographic-Magazine.
Hart, C. (2017). Metaphor and Intertextuality in Media Framings of the (1984–1985) British Miners’ Strike: A Multimodal Analysis. Discourse & Communication, 11(1), pp. 3–30. https://doi.org/10.1177/1750481316683291.
Ishchenko, N., Lіpіnska, V. (2013). Leksiko-gramatychnі domіnanty naukovoho tekstu. [Lexical-grammatical dominants of scientific text] in Vіsnyk Natsіonalnoho tekhnіchnoho unіversitetu Ukrayiny [Journal of the National technical university of Ukraine], 1, 32–42
Kövecses, Z. (2018). Metaphor in media language and cognition: A perspective from conceptual metaphor theory. In: Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, 3(1), June 2018, https://doi.org/10.2478/lart-2018-0004.
Lakoff, G., Johnson, М. (1980). Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press.
MakKormak, E. (1990). Kognitivnaia teoriia metafory [Cognitive metaphor theory]. In ). Teoriia metafory [Metaphor theory]. (pp. 358–386). Moscow, Progress.
Musolff, A. (2012). The study of metaphor as part of critical discourse analysis. Critical Discourse Studies, 9, 3, 301–310. https://doi.org/10.1080/17405904.2012.688300.
Otaif, F. (2015). Metaphorical Framing of Media Discourse and the Representation of the Other: A Corpus-based Critical Discourse Analysis of Metaphors in the Press Discourse. King Khalid University Journal of Humanities, 24(3), 163–192.
Pіrog, І. (2019). Metafora u skladі argumentatsіi nіmetskoho medіadyskursu [Metaphor as argumentation in German media discourse] in Zakarpatskі fіlolohіchnі studіi [Transcarpathian philology studies], 2(2), 31–35.
Sabadash, D. (2015). Struktura terminokontseptu MEDICINE u svitli linhvokohnityvnykh doslidzhen [Structure of MEDICINE terminological concept in lingual cognitive research]. Odeskyy linhvistychnyy visnyk [Odessa linguistic journal], 5(1), 129–133.
Semyhina, T. (2001). Vykorystannya dyskurs-analizu v doslidzhennyakh iz sotsialnoyi roboty [The use of discourse analysis in social work research]. Naukovi zapysky NaUKMA [NKMU scholarly articles], 19(2), 322–325.
Simpson. P. (2004). Stylistics. London: Routledge Taylor & Francis Group. https://doi.org/10.4324/9780203496589.
Velykoroda, Y. (2012). Pretsedentni fenomeny v amerykanskomu mediynomu dyskursi (na materiali chasopysiv “Time” ta “Newsweek”) [Precedent-related phenomena in American media discourse (on the basis of “Time” and “Newsweek” magazines)]. (Dissertation, Ivan Franko National University of Lviv).
Velykoroda, Y. (2019). Conceptual Metaphorisation through Precedent-Related Phenomena in Media Discourse. Studies about Languages, 34, 32–45. https://doi.org/10.5755/j01.sal.0.34.22088.
Vorobyova, O. (2010). Metafory pro metafory: dydaktychniy scenariy. [Metaphors about metaphors: didactic scenario]. Zapysky z romano-hermanskoyi filolohiyi. [Romance and Germanic philology proceedings], 25, 76–83.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
