Що література робить із нашими емоціями, і як ми це знаємо? Переваги емпіричного літературознавства
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2019.1.1Ключові слова:
літературознавство, емпірична методологія, емоції, висунення, наративна перспектива, емпатіяАнотація
Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Мета цієї статті - закликати зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього.
У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо впливаючи через формальні ознаки тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем поновлення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем поновлення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують міркування про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу.
Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів — адже саме це є магістральним завданням літературної творчості.
Завантаження
Посилання
Bod, R. (2016). A new history of the Humanities. The search for principles and patterns from antiquity to the present. Oxford: Oxford University Press.
Bunge, A. (2001). Philosophy in crisis. The need for reconstruction. Amherst, NY: Prometheus Books.
Bussele, R., & Bilandzic, H. (2009). Measuring narrative engagement. Media Psychology, 12(4), 321–347. https://doi.org/10.1080/15213260903287259
Chesnokova, A., Zyngier, S., & van Peer, W. (2017). Learning through research: Invigorating the Humanities. Pedagogika, 125(1), 195–210. https://doi.org/10.15823/p.2017.14
Cohen, J. (2001). Defining identification: A theoretical look at the identification of audiences with media characters. Mass Communication and Society, 4(3), 245–264. https://doi.org/10.1207/S15327825MCS0403_01
Cumming, G. (2013). The new statistics: Why and how. Psychological Science, 25(1), 7-29. https://doi.org/10.1177/0956797613504966
Delbanco, A. (1999, November 4). The decline and fall of literature. New York Review of Books, 46.
Gerrig, R. J. (1993). Experiencing narrative worlds: On the psychological activities of reading. New Haven, CT: Yale University Press.
Gottschall, J. (2008). Literature, science, and a new Humanities. New York: Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230615595
Green, M. C., & Brock, T. C. (2000). The role of transportation in the persuasiveness of public narratives. Journal of Personality and Social Psychology, 79(5), 701–721. https://doi.org/10.1037/0022-3514.79.5.701
Gross, N. & Simmons, S. (2007). The social and political views of American professors [PDF file]. (Working paper). Retrieved February 18, 2019, from http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.147.6141&rep=rep1&type=pdf
Hakemulder, F. (2008). The more you see the more you get: How spectators use their limited capacity for attention in responses to formal aspects of film. In J. Auracher & W. van Peer
(Eds.), New beginnings in literary studies (pp. 332–351). Newcastle: Cambridge Scholars Publishing.
Hakemulder, F., Kuijpers, M., Tan, E., Balint, K., & Doicaru, M. (Eds.). (2017). Narrative absorption. Amsterdam: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/lal.27
Hakemulder, F., & van Peer, W. (2015). Empirical stylistics. In V. Sotirova (Ed.), The Bloomsbury companion to stylistics (pp. 251–274). London: Continuum.
Jakobson, R. (1960). Closing statement: Linguistics and poetics. In T. A. Sebeok (Ed.), Style in language (pp. 350–377). New York: Wiley.
Koopman, E. (2011). Predictors of insight and catharsis among readers who use literature as a coping strategy. Scientific Study of Literature, 1(2), 241–259.
Koopman, E. (2016). Reading suffering. An empirical inquiry into empathic and reflexive responses to literary narratives. Rotterdam: Erasmus University Rotterdam. https://doi.org/10.1075/ssol.1.2.04koo
Kuijpers, M. (2014). Absorbing stories. The effects of textual devices on absorption and evaluative responses. Ridderkerk: Ridderkerk BV.
Leech, G. N. (1969). A linguistic guide to English poetry. London: Longman.
Leech, G. N., & Short, M. H. (2007). Style in fiction (2nd ed.). Pearson Education.
Lindauer, M. (2009). Psyche and the literary muses. The contribution of literary content to scientific psychology. Amsterdam: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/lal.7
McGann, J. (2004). A note on the current state of Humanities scholarship. Critical Inquiry, 30(2), 409-413. https://doi.org/10.1086/421142
Menand, L. (2010). The marketplace of ideas. Reform and resistance in the American university. New York: W.W. Norton.
Menninghaus, W., Wagner, V., Hanich, J., Wassiliwizky, E., Jacobsen, T., & Koelsch, S. (2017). Negative emotions in art reception: Refining theoretical assumptions and adding variables to the distancing-embracing model. Behavioral and Brain Sciences 40.
https://doi.org/10.1017/S0140525X17000309
Meyer, H., & Berlina, A. (2018). One hundred years of ostranenie. Lausanne: Sdvig Press.
Miall, D. S., & Kuiken, D. (1994a). Beyond text theory: Understanding literary response. Discourse Processes, 17, 337–352. https://doi.org/10.1080/01638539409544873
Miall, D. S., & Kuiken, D. (1994b). Foregrounding, defamiliarization, and affect: Response to literary stories. Poetics, 22, 389–407. https://doi.org/10.1016/0304-422X(94)00011-5
Mitchell, W. J. T. (Ed.). (2004). The future of criticism — A critical inquiry symposium. Critical Inquiry, 30(2).
Mukařovský, J. (1965). Standard language and poetic language. In L. T. Lemon & M. J. Reis (Eds.), Russian Formalist criticism: Four essays (pp. 31–69). Lincoln, NE: University of Nebraska Press.
Nell, V. (1988). Lost in a book. The psychology of reading for pleasure. New Haven, CT: Yale University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt1ww3vk3
Oakley, F. (1997). Ignorant armies and nighttime clashes. In A. Kernan (Ed.), What’s happened to the Humanities (pp. 63–83). Princeton, NJ: Princeton University Press.
Pattai, D., & Corrall, W. (Eds.). (2005). Theory’s empire: An anthology of dissent. New York: Columbia University Press.
Rule, J. R. (1997). Theory and progress in social science. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511600883
Shklovsky, V. (1965). Art as technique. (L. T. Lemon and M. J. Reis, Trans.). In L. T. Lemon & M. J. Reis (Eds.), Russian Formalist criticism: Four essays (pp. 3–24). Lincoln, NE: University of Nebraska Press. (Original work published 1917.)
Shklovsky, V. (1990). Theory of prose. (B. Sher, Trans.). Elmwood Park, IL: Dalkey Archive Press. (Original work published 1929).
Short, M. H. (1996). Exploring the language of poems, plays and prose. London: Longman.
Simpson, P. (2014). Stylistics. A resource book for students (2nd ed.). London: Routledge.
Slater, M. D., & Rouner, D. (2002). Entertainment education and elaboration likelihood: Understanding the processing of narrative persuasion. Communication Theory, 12(2), 173–191.
Tal-Or, N., & Cohen, J. (2010). Understanding audience involvement: conceptualizing and manipulating identification and transportation. Poetics, 38(4), 402–418. https://doi.org/10.1016/j.poetic.2010.05.004
van Peer, W. (1986). Stylistics and psychology: Investigations of foregrounding. London: Croom Helm.
van Peer, W. (2001). Justice in perspective. In W. van Peer & S. Chatman (Eds.), New perspectives on narrative perspective (pp. 325-338). Albany, NY: SUNY Press.
van Peer, W. (2008). The inhumanity of the Humanities. In J. Auracher & W. van Peer
(Eds.), New beginnings in literary studies (pp. 1–22). Newcastle: Cambridge Scholars Publishing.
van Peer W., Chesnokova, A., & Springer, M. (2017). Distressful empathy in reading literature: The case for terror management theory. Science and Education 1, 33–42. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-1-6
van Peer, W., & Hakemulder, F. (2006). Foregrounding. In K. Brown (Ed.), The Pergamon encyclopaedia of language and linguistics (Vol. 4). (pp. 546–551). Oxford: Elsevier. https://doi.org/
1016/B0-08-044854-2/00511-3
van Peer, W., Hakemulder, J., & Zyngier, S. (2007). Lines on feeling: Foregrounding, aesthetics, and meaning. Language and Literature, 16, 197–213. https://doi.org/10.1177/0963947007075985
van Peer, W., Hakemulder, F., & Zyngier, S. (2012). Scientific methods for the Humanities. Amsterdam: John Benjamins. https://doi.org/10.1075/lal.13
van Peer, W. & Nousi, A. (2006). What reading does to readers. Stereotypes, foregrounding, and language learning. In G. Watson & S. Zyngier (Eds.), Literature and stylistics for language learners (pp. 181–193). London: Palgrave Macmillan.
van Peer, W., Zyngier, S., & Hakemulder, F. (2007). Foregrounding: Past, present, future. In D. Hoover & S. Lattig (Eds.), Stylistics: Prospect and retrospect (pp. 1–21). Amsterdam/Atlanta, GA: RODOPI.
Wales, K. (2001). A dictionary of stylistics. Pearson Education.
Zyngier, S., van Peer, W., & Hakemulder, F. (2007). Complexity and foregrounding: In the eye of the beholder? Poetics Today, 28, 653–682. https://doi.org/10.1215/03335372-2007-011
Additional Files
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
