Образ Бориса Грінченка та його контексти у п’єсі Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.1.7Ключові слова:
біографічна драма, ідентичність, мова, словник Грінченка, місце пам’яті, антиколоніальні естетичні маніфестації, деколоніальний проєктАнотація
Розглянуто п’єсу Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка», у якій змодельовано авторську художню версію антиутопічного переходу української мови у статус «мертвої», коли нею не послуговуються повсякчасно, а також ситуацію її пригадування та «оживлення». Провідниками такої «реінкарнації» мови у п’єсі слугують унікальний чотиритомний Словник та його упорядник Борис Грінченко. Не випадково жанр твору авторка маркує як «драму словникового запасу». Актуальність дослідження зумовлена тим, що проблема радикального перегляду каталогу ключових для українства персоналій сьогодні напряму пов’язана з напрацюванням деколоніальної української ідентичності, студіями пам’яті, ревізією українського культурного пантеону, який важко уявити без постаті Бориса Грінченка, яка у цей пантеон вписується доволі епізодично. Предметом статті є аналіз художніх стратегій небіографічного письма, задіяних у створенні біографічного образу у сучасній драмі, об’єктом — текст п’єси Мар’яни Ангелової «Синдром Грінченка». Метою є презентація та інтерпретація цікавого драматургічного твору. Цей текст, створений ще 2013 року, інтерпретовано з позицій, актуальних для літературознавства 2023 року, на тлі війни за українську ідентичність у протистоянні російській агресії. Методологія дослідження спирається на теорії ідентичності, сучасні українські memory studies, екокритичні теорії письма. Новизна дослідження вбачається у тому, що текст п’єси проаналізовано вперше, створено шляхи його опрацювання для дослідників-філологів і для сучасних театральних практиків.
У результаті дослідження зроблено висновок, що Мар’яна Ангелова апелює до родової колективної мовної пам’яті багатьох поколінь українців, створюючи полісемантичний та поліваріативний образ Словника як її осмисленої та ословленої території. Авторка пропонує безліч художніх антиколоніальних маніфестацій, сконцентрованих довкола репресованих українських літер, забутих значень і змертвілих слів, назавжди знищених цензурою сторінок словника, упослідженої мови, лінгвоциду та ксеноглосної коми. Чотиритомний словник у п’єсі виявляє частотнішу присутність, аніж його біографічний укладач. Натомість образ самого Бориса Грінченка, зберігаючи кілька біографічних мікросюжетів, по суті, втрачає свій актуальний біографізм і набуває міфологічних рис «небесного Грінченка» — «прабатька» сучасної української мовної особистості.
Завантаження
Посилання
Anhelova, M. (2013). Syndrom Hrinchenka [Grinchenko’s syndrome]. Manuscript.
Bohun, O. (2019). Teoriia ekokompozytsii ta ekolohiia pysma: vzaiemodiia tekstu ta pryrodnoho seredovyshcha [The theory of ecocomposition and the ecology of writing: the interaction of the text and the natural environment]. Theses of the reported scientific conference of the Faculty of Philosophy (pp. 40–42). Ivan Franko National University of Lviv.
Buriak, L. (2021). (Avto)biohrafiia u suchasnomu naukovo-publitsystychnomu dyskursi: polifoniia prezentatsii [(Auto)biography in modern scientific and journalistic discourse: polyphony of presentations]. In V. Popyk (Ed.), Ukrainska biohrafistyka XXI stolittia: mozaika kontekstiv i form [Ukrainian biography of the 21st century: a mosaic of contexts and forms] (pp. 40–64). National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky.
Kolesnyk, I. (2012). Kontsept “pamiat” yak analitychna struktura: ukrainskyi vymir [The concept of “memory” as an analytical structure: the Ukrainian dimension]. National and historical memory, 3, 171–181.
Kyrydon, A. (2015). Natsionalna pamiat u butti ukrainskoho narodu ta nautsi yoho samopiznannia [National memory in the being of the Ukrainian people and the science of its self-knowledge]. In P. Hai-Nyzhnyk (Project manager), Ukrainoznavstvo: kontseptualni ta teoretyko-metodolohichni osnovy rozvytku [Ukrainian studies: conceptual and theoretical and methodological foundations of development] (pp. 181–206).
Mykulanynets, L. (2022). Vidobrazhennia khudozhnoho obrazu epokhy v biohrafii myttsia [Reflection of the artistic image of the era in the biography of the artist]. Fine Art and Culture Studies, 1, 142–147. https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-20
Onoprienko, V. (2015). Aporii biograficheskogo pisma i nauchnaya biografiya [Aporias of biographical writing and scientific biography]. Eidos, 8, 55–86.
Popyk, V. (2021). Biohrafika u sviti hlobalnykh zmin: perekhrestia naukovykh studii ta sotsialnykh komunikatsii [Biography in a world of global change: crossroads of scientific studies and social communications]. In V. Popyk (Ed.), Ukrainska biohrafistyka XXI stolittia: mozaika kontekstiv i form [Ukrainian biography of the 21st century: a mosaic of contexts and forms] (pp. 12–39). National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky.
Shtovkysh, O. (2012). Mova i pamiat. Linhvokulturolohichnyi aspekt problematyky MEMORY STUDIES [Language and memory. Linguistic-cultural aspect of MEMORY STUDIES]. National and historical memory: collection of scientific works, 3, 245–267.
Vereshchak, Ya. (1990). Chorna zirka: Kolaps hravitatsiinyi na dvi dii [Black Star: Gravitational Collapse for two actions]. In Ya. Vereshchak, Improvizatsiia: Piesy [Improvisation: Plays] (pp. 217–274). Radianskyi pysmennyk.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олена Бондарева, Галина Бітківська, Артур Брацкі
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
