Образ міста Вишеграда в архітектоніці роману Іво Андрича «Міст на Дрині»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.3.5Ключові слова:
архітектурний код, образ, символ, хроніка, роман-фреска, екфразаАнотація
Розвиток сучасних мистецтва й літературознавства позначається увагою до дослідження інтермедіальності, інтертекстуальності, а також екфразису як їхньої функціональної складової. Взаємопроникнення різних видів мистецтва та різних явищ культури, відоме як синтез мистецтв, набуває популярності й дає змогу авторові краще відтворити образ епохи. Словесний опис візуальних образів у літературі (архітектури, скульптури, живопису тощо) створює неповторний стиль автора та збагачує художній твір. Архітектурний екфразис є осердям роману І. Андрича «Міст на Дрині» і предметом дослідження цієї статті. Метою розвідки є інтермедіальний аналіз образу міста Вишеграда в архітектоніці роману Іво Андрича «Міст на Дрині». У роботі використано такі методи і прийоми філологічних досліджень, як описовий, хронотопічний, інтермедіальний, стилістичний.
Результати. Роман належить до жанрового типу «роман-фреска» / мозаїка / обрамлення / роман-хроніка з фресковою структурою. Образ міста органічно пов’язаний у романі з центральним і ключовим образом моста через річку Дрину. Запропоновано називати текст роману «дринівським текстом», оскільки місто розвивається і живиться саме завдяки мосту. Показано зв’язок образів міста і моста з образом світового дерева та його ізоморфами (водою, колом, горою / горами, храмом, кораблем, ліхтарями). Ці образи з’являються в тексті в описі руйнівних наслідків війни та демонструють негативну семантику світового дерева як символу смерті, руйнації, занепаду. Аналіз тексту продемонстрував, що історичні зміни упродовж майже чотирьох століть Іво Андрич зобразив тісно пов’язаними між собою образами міста і моста. Автор використовує історичну тематику для філософського осмислення сучасності, сенсу буття людини й пошуків виходу з кризових ситуацій. З’ясовано, що архітектурний текст Андрича за допомогою архітектурних образів роману демонструє одночасно множинність часових просторів. Аналіз тексту продемонстрував медіальне положення та медіальне значення міста і моста (медіатор між містом і передмістям, між річками Рзавом і Дриною, між Сходом і Заходом, між ворожими державами, що беруть участь у війнах).
Завантаження
Посилання
Andrić, I. (1957). Mist na Dryni. Vyshehradska khronika [The Bridge on the Drina]. Derzhavne vydavnytstvo khudozhnoi literatury.
Artemenko, A. (2020). Misto metamodernu: problema avtentychnosti [Meta-modern city: the problem of authenticity]. Visnyk KhNU imeni V. N. Karazina. Seriia “Istoriia”, 57, 13–27. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2020-57-01
Benjamin, W. (2002). The Arcades project. Harvard University Press.
Bilyk, N. (2008). Ukrainsko-serbski literaturni vzaiemyny XX storichchia. Kontakty. Retseptsiia. Typolohiia (na materiali tvorchosti Ivo Andrycha) [Ukrainian-Serbian literary relations of the 20th century. Contacts. Reception. Typology (based on the Ivo Andrić’s works)]. PPC “Kyivskyj universytet”.
Bilyk, N. (2009). Mifolohichnyj vymir semantyky kliuchovoho znaka-symvolu v romanakh P. Zahrebelnoho “Dyvo” i “Pervomist” ta I. Andrycha “Mist na Dryni” [Mythological aspect of the key symbol’s semantics in P. Zahrebelny’s novels “Wonder” and “Protobridge” and in I. Andrić’s “The Bridge on the Drina”]. Slovo i Chas, 10, 66–76.
Bloch, E. (1995). The principle of hope. The MIT Press.
Derkach, O. (2011). Problema “zhinochoi doli” yak kryterii typizatsii personazhiv (na materiali opovidan Ivo Andrycha 20‑kh — 30‑kh rr.) [The problem of “women’s fate” as a criterion for character typification (based on the material of Ivo Andrić’s stories of the 1920s and 1930s)]. Komparatyvni doslidzhennia slovianskykh mov i literatur: Pamiati akademika Leonida Bulakhovskoho, 16, 275–280.
Eco, U. (1968). La struttura assente. Introduzione alla ricerca semiologica. Bompiani.
Elias N. (1983). The court society. Basil Blackwell.
Foucault, M. (2020). Nahliadaty y karaty. Narodzhennia viaznytsi [Discipline and punish. The birth of the prison]. Comubook.
Haran, A., & Koberska, T. (2022). Semantyka styliu v arkhitekturi [Semantic of style in architecture]. In Zbirnyk tez Ⅲ Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii molodykh uchenykh ta studentiv “Filosofski vymiry tekhniky” (1–2.12.2022) (pp. 13–15).
Hlyhoryć, V. (1956). Ivo Andryć. In I. Andryć, Odabrane prypovetke [Selected short stories] (pp. 5–43). Matitsa srpska.
Jencks, Ch. (1991). The language of post-modern architecture. Academy Editions.
Jerkov, A. (1998). Lіrіka Іve Andrіća (pohovor) [Lyrics by Ivo Andrić (afterword)]. In I. Andrić, Lirika (pp. 202–222). Kayros.
Kaya, S. (2021). Misto yak mif v ukrainskii i turetskii prozi postmodernu: osoblyvosti avtorskykh ta natsionalnykh reprezentatsii [The city as a myth in Ukrainian and Turkish prose of postmodernity: features of the author and national representations] [PhD of Philology dissertation]. Borys Grinchenko Kyiv University.
Kolomiiets, N., & Yaremenko, N. (2021). Struktura ta semantyka opozytsiinykh toposiv “misto” — “selo” v ukrainskii ta zarubizhnii prozi seredyny — druhoi polovyny XX stolittia [Structure and semantics of opposition topos “city” — “village” in Ukrainian and foreign prose in the middle — second half of the XIX century]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia, 51(2), 48–52. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.51-2.12
Korać, S. (1979). Zhena u Andrićevim pripovetkama. In Zbornik radova o Ivi Andricu (pp. 549–582). Srpska akademiјa nauka i umetnosti.
Lilik, O., & Sazonova, O. (2020). Arkhetypnyi obraz svitovoho dereva v khudozhnomu sviti Hryhoriia Chubaia [Archetypical image of the world tree in the art world of Hrygorii Chubai]. Alfred Nobel University Journal of Philology, 2(20), 98–103. https://doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-9
Mikhno, N. (2020). Misto yak kulturnyi tekst: osoblyvosti semantyky ta syntahmatyky miskoho prostoru [City as a cultural text: features of semantics and syntagmatics of urban space] [Doctoral dissertation in Sociology]. V. N. Karazin Kharkiv National University.
Mykytenko, O. (2012). Symvolika novely Ivo Andrycha “Mylosnytsia Mara” u slovianskii folklornii perspektyvi [The symbolism of Ivo Andrych’s short story “Mara the Pasha’s Mistress” in the Slavic folklore perspective]. Komparatyvni doslidzhennia slovianskykh mov i literatur. Pamiati akademika Leonida Bulakhovskoho, 19, 285–297.
Palavestra, P. (1992). Kniha o Andriću [The book about Andrić]. BYHZ/SKZ.
Rohych, P. (2020). Orientalizmite v blharskata, makedonskata i srbskata versyia na romana “Mostt na Dryna” ot Ivo Andrić [Orientalisms in the Bulgarian, Macedonian and Serbian versions of the novel “The Bridge on the Drina” by Ivo Andrić]. Grafid.
Rudiakov, P. (2000). Mizh vichnostiu i chasom. Zhyttia i tvorchist Ivo Andrycha [Between eternity and time. Life and work of Ivo Andrić]. Ukrainskyi tsentr dukhovnoi kultury.
Rudiakov, P. (2008). Fenomen movchannia heroia u tvorchosti Ivo Andrycha [The phenomenon of the hero’s silence in the works of Ivo Andrić]. Slovo i Chas, 5, 11–19.
Sholak, Z. (2010). The city and cities in the stories, novels, essays and letters written by the Nobel Prize winner Ivo Andric. Aktualni problemy slovianskoi filolohii, 23(2), 250–262.
Syvachenko, H. (1993). Paradoksy slovatskoho romanu (Homo scribens — Homo Ludens) [Paradoxes of the Slovak novel (Homo scribens — Homo Ludens)]. Naukova dumka.
Tkachenko, O. (2008). Zhinocha personosfera Ivo Andrycha: kontseptualni zasady ta semantychni konfihuratsii [The female personosphere of Ivo Andrić: conceptual foundations and semantic configurations] [PhD of Philology dissertation]. Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Veljković Stanković, D. (2023). Aquatic concepts in Ivo Andrić’s novel “The Bridge on the Drina”. Philologia Serbica, 3, 89–112.
Vučković, R. (1974). Velika sinteza. O Ivi Andriću [Great synthesis: about Ivo Andrić]. Svjetlost.
Yelisova, M. (2006). Universalnyi symvol “svitove derevo” ta yoho movno-obrazni paradyhmy v khudozhnikh tekstakh Borysa Pasternaka [The universal symbol “world tree” and its linguistic and figurative paradigms in the artistic texts of Borys Pasternak] [PhD of Philology dissertation]). Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Yermolenko, V. (2008). Modern ta antymodern u filosofii kultury Valtera Beniamina [Modernity and anti-modernity in Walter Benjamin’s philosophy of culture] [PhD of Philosophy dissertation]). Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Yuschuk, I. (1973). Spivets liudianosti [Singer of humanity]. In I. Andrić, Prytcha pro vizyrovoho slona ta inshi novely (pp. 5–13). Dnipro.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Тетяна Доброштан
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
