Мовчання і мовлення колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2025.1.1Ключові слова:
дидактичний дискурс, ідеологія, ідилія, жанр, критика, персонаж, проза, просвітницька повістьАнотація
У статті розглянуто опозицію мовчання і мовлення в повістях Г. Квітки-Основ’яненка «Добре роби — добре і буде» та «Козир-дівка». Ці тексти є вельми показовими з огляду на те, у який спосіб утілена в них позиція колоніальної людини, що обирає між імперською лояльністю, беззастережним схилянням перед владою і притлумленим або відкритим спротивом. Мета дослідження пов’язана з потребою ретельного аналізу засобів оприсутнення позиції підкореного за посередництвом вербальної й невербальної комунікації. У розвідці застосована постколоніальна теорія, яка дає можливість зрозуміти амбівалентність художнього мислення основоположника української прози, наслідування ним традицій просвітницького і християнського гуманізму з відчутним критичним підходом до висвітлення життєвих реалій. Розумінню художності Квітки-Основ’яненка сприяє впровадження елементів деконструкції тексту, ретельне дослідження мовленнєвих жанрів, співвідношення вербальних і невербальних способів комунікації. Акцентовано на важливості літературної антропології як методу, що дає змогу в стихії мовлення побачити прояви людської поведінки, темперамент, ґендерну ідентичність, соціально-історичні характеристики. В антропологічному вимірі подано і низку архаїчних жанрів, із якими корелюють відповідні типи висловлювання, що ілюструють цілковиту гармонію або виразний протест, гостру критику репресивного бюрократичного апарату. У цьому полягає новизна дослідження. Уперше проаналізовано повісті Квітки-Основ’яненка з точки зору риторичних стратегій, їх щільної взаємодії з жанром і психологією колоніального суб’єкта. Продемонстровано, що ці тексти мають потенціал набагато глибшого прочитання, яке не обмежується лише етнографічним контекстом.
Результати дослідження свідчать про вироблення в українській прозі першої половини XIX століття фігур мовлення, контрдискурсу в межах консервативної ідеології письменника, шукання нових способів ословлення дійсності. Доведено роль антропологічних чинників для рецепції творів Квітки-Основ’яненка в постколоніальному вимірі. Розвідка сприяє формуванню подальших перспектив дослідження української класики з погляду риторичних стратегій.
Завантаження
Посилання
Barthes, R. (1984). La division des langages. In Le bruissement de la langue (pp. 113–126). Seuil.
Budnyi, V., & Ilnytskyi, M. (2008). Porivnialne literaturoznavstvo [Comparative Literature]. VD “Kyievo-Mohylianska akademiia”.
Donchyk, V. (Ed.) (2016). Istoriia ukrainskoi literatury u 12 t. T. 3. Literatura XIX stolittia (1800–1830) [History of Ukrainian Literature in 12 volumes. Vol. 3. Literature of the 19th century (1800–1830)]. Naukova dumka.
Foucault, M. (2016). Discours et vérité précédé de La parresia. Vrin.
Hnatiuk, O. (2005). Proshchannia z imperiieiu. Ukrainski dyskusii pro identychnist [Farewell to Empire. Ukrainian Debates on Identity]. Krytyka.
Isichenko, I. (2008). “Bozhestvenne movchannia” y rytoryka asketychnoho tekstu [“Divine silence” and the rhetoric of the ascetic text]. In Sacrum i Bibliia v ukrainskii literaturi (pp. 93–100). Ingvarr.
Kolessa, O. (1927). Geneza ukrainskoi novitnoi povisty [The genesis of the modern Ukrainian short story]. Derzhavna drukarnia u Prazi.
Kvitka-Osnovianenko, H. (1981). Zibrannia tvoriv u 7 t. Vol. 3 [Collected works in 7 vol. Vol. 3]. Naukova dumka.
Plutarkh (2023). Porivnialni zhyttiepysy. T. 1 [Comparative biographies. Vol. 1]. Stylet i Stylos.
Shamrai, A. (1930). Kharkivska shkola romantykiv. T. 1 [Kharkiv School of Romantic. Vol. 1]. Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy.
Sherekh, Yu. (1952). Etiudy pro natsionalne v literaturakh suchasnosty. Do teorii natsionalno-orhanichnykh styliv [Studies on the National in Contemporary Literatures. Towards a Theory of National-Organic Styles]. Literaturno-naukovyi zbirny, 1, 148–161.
Shkandrii, M. (2004). V obiimakh imperii: Rosiiska i ukrainska literatury novitnoi doby [In the arms of the empire: Russian and Ukrainian literature of the modern era]. Fakt.
Shovalter, (1996). Feministychna krytyka u pushchi [Feminist criticism in the wilderness]. In M. Zubrytska (Ed.), Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. (pp. 510–530). Litopys.
Spivak, G. Ch. (1996). Chy mozhe pidporiadkovane promovliaty? [Can a subordinate speak?]. In M. Zubrytska (Ed.), Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. (pp. 540–543). Litopys.
Sulyma-Blokhyn[a], O. (1969). Kvitka i Kulish — osnovopolozhnyky ukrainskoi novely [Kvitka and Kulish — the founders of the Ukrainian short story] [Special issue]. Naukovi zapysky. Ukrainskyi Tekhnichno-Hospodarskyi Instytut, 15.
Zabuzhko, O. (2009). Zhinka-avtor u kolonialnii kulturi, abo Znadoby do ukrainskoi gendernoi mifolohii [The female author in colonial culture, or The need for Ukrainian gender mythology]. In O. Zabuzhko, Khroniky vid Fortynbrasa. Vybrana eseistyka (pp. 152–191). Fakt.
Zerov, M. (2007). Ukrainske pysmenstvo XIX st. Vid Kulisha do Vynnychenka [Ukrainian literature of the 19th century. From Kulish to Vynnychenko]. Vidrodzhennia.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Артур Малиновський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
