ХУДОЖНЯ РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОСТОРУ У ЗБІРЦІ СЕРГІЯ ЖАДАНА «АРАБЕСКИ»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-259x.2026.3.6Ключові слова:
художній простір, текст пам'яті, індивідуальна та колективна пам'ять, місця пам'яті, меморіалізація, гібридна топографія, Сергій ЖаданАнотація
У статті досліджено особливості художньої репрезентації простору крізь призму студій пам’яті у збірці новел та оповідань Сергія Жадана «Арабески». Актуальність цієї праці зумовлена, з одного боку, активним розвитком memory studies у літературознавчій науці, з іншого – потребою глибшого, ніж досі, осмислення простору в художніх творах про російську агресію.
Мета цієї студії – встановлення особливостей функціонування художнього простору у збірці новел та оповідань «Арабески», виявлення його ролі в репрезентації індивідуальної та колективної пам’яті, визначення основних просторових образів як носіїв культурно-історичних смислів. Для досягнення мети застосовано комплекс методів: просторовий аналіз – для виявлення структурно-семантичних особливостей художнього простору у творах збірки, топоаналітичний метод – для інтерпретації ключових локусів та встановлення їх семантики, структурно-композиційний – для визначення фрагментарності просторових репрезентацій і повторюваності мотивів, герменевтичний – для виявлення багатозначності просторових образів у контексті твору.
У висновках зазначено, що художній простір у збірці «Арабески» постає активним носієм і свідком травматичної пам’яті. Пошкоджені будівлі, забиті дееспе вікна будинків, обгорілі коробки навчальних закладів – це знаки колективної пам’яті, що перетворюють місто у своєрідний архів війни. Візуальні образи унаочнюють словесний наратив і надають збірці рис полісеміотичного тексту, в якому вербальний і візуальний коди спільно конструюють простір пам’яті, що набуває ознак багатошарового палімпсеста. В умовах війни виявлено трансформацію топосу дому, що внаслідок російської агресії втратив значення безпечного приватного простору й перетворився на місце травматичної пам’яті. З’ясовано, що локус цвинтаря набув у збірці статусу індикатора перформативної пам’яті. Встановлено, що просторова організація збірки є одним з основних засобів репрезентації травматичного досвіду війни та конструювання української культурної пам’яті в умовах російської агресії. Наукова новизна цієї студії полягає в комплексному осмисленні просторової організації збірки Сергія Жадана «Арабески» як тексту пам’яті.
Завантаження
Посилання
Агеєва, В. (2025). Проти культурної амнезії: Есеї про національну пам’ять та ідентичність. Віхола.
Александренко, В. (2025). Еволюція харківського міського тексту в прозі Сергія Жадана. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 74(2), 4–9. https://doi.org/10.32782/2409-1154.2025.74.2.1
Башляр, Г. (1994). Дім. Поетика простору (О. Кузьменко, пер. з фр.). Українські проблеми, (4–5), 92–96.
Горбач, Н. (2019). Пам’яттєвий простір Голокосту в сучасній українській прозі. Літератури світу: поетика, ментальність і духовність, 13, 102–109. https://doi.org/10.31812/world_lit.v13i0.2375
Демська-Будзуляк, Л. (2025). Простір пам’яті vs пам’ять місця (антологія «Воєнний стан»: культурна географія російсько-української війни). Слово і Час, (1), 71–83. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2025.01.71-83
Добровольська, А. (2025). Збірка Сергія Жадана «Арабески» в літературно-культурному контексті. У Пріоритети сучасної філології: теорія і практика: матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених (с. 63–66). Видавництво Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. https://doi.org/10.33989/pnpu.791.c3253
Жадан, С. (2024). Арабески. Меридіан Черновіц.
Кавун, Л. (2023). Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі. Синопсис: текст, контекст, медіа, 29(1), 1–7. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.1.1
Коннертон, П. (2004). Як суспільства пам’ятають (С. Шліпченко, пер. з англ.). Ніка-Центр.
Котик, І. (2024). «Арабески» Сергія Жадана: орнамент прифронтового міста. Читомо. https://chytomo.com/arabesky-serhiia-zhadana-ornament-pryfrontovoho-mista/
Коткова, Л. І. (2025). Лінгвософія хронотопу та мовна картина світу Сергія Жадана в текстопросторі збірки «Арабески». Література та культура Полісся, 112(26f), 168–180. https://doi.org/10.31654/2520-6966-2025-26F-112-168-180
Нора, П. (2014). Теперішнє, нація, пам’ять (А. Рєпа, пер. з фр.). Кліо.
Овдійчук, Л. (2018). Простір пам’яті як один із сюжетотворчих чинників у повісті Олени Захарченко «Хутір». Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія», (65), 66–70.
Поліщук, Я. (2018). Гібридна топографія: Місця й не-місця в сучасній українській літературі. Видавництво-21.
Просалова, В., & Григошкіна, Я. (2017). Арабески як авторські жанрові маркери і принципи побудови творів. Дивослово, (10), 49–53.
Пухонська, О. (2018). Літературний вимір пам’яті. Академвидав.
Assmann, A. (2004). Four formats of memory: From individual to collective constructions of the past. In C. Emden & D. Midgley (Eds.), Cultural memory and historical consciousness in the German-speaking world since 1500 (pp. 19–37). Peter Lang.
Assmann, J. (2011). Cultural memory and early civilization: Writing, Remembrance, and Political Imagination. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511996306
Augé, M. (1995). Non-places: Introduction to an anthropology of supermodernity. (J. Howe, Trans.) Verso.
Erll, A. (2011). Memory in culture. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230321670.
Aheieva, V. (2025). Proty kulturnoi amnezii: Esei pro natsionalnu pamiat ta identychnist [Against cultural amnesia: Essays on national memory and identity]. Vikhola.
Aleksandrenko, V. V. (2025). Evoliutsiia kharkivskoho miskoho tekstu v prozi Serhiia Zhadana [The evolution of the Kharkiv urban text in Serhii Zhadan’s prose]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 74(2), 4–9. https://doi.org/10.32782/2409-1154.2025.74.2.1
Assmann, A. (2004). Four formats of memory: From individual to collective constructions of the past. In C. Emden & D. Midgley (Eds.), Cultural memory and historical consciousness in the German-speaking world since 1500 (pp. 19–37). Peter Lang.
Assmann, J. (2011). Cultural memory and early civilization: Writing, remembrance, and political imagination. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511996306
Augé, M. (1995). Non-places: Introduction to an anthropology of supermodernity (J. Howe, Trans.). Verso.
Bachelard, G. (1994). Dim. Poetyka prostoru [The house. The poetics of space] (O. Kuzmenko, Trans.). Ukrainski problemy, (4–5), 92–96.
Connerton, P. (2004). Yak suspilstva pamiataiut [How societies remember] (S. Shlipchenko, Trans.). Nika-Tsentr. http://litopys.org.ua/connert/conn04.htm
Demska-Budzuliak, L. (2025). Prostir pamiati vs pamiat mistsia (antolohiia “Voiennyi stan”: Kulturna heohrafiia rosiisko-ukrainskoi viiny) [Space of memory vs. memory of place (the anthology “Martial Law”: The cultural geography of the Russian-Ukrainian war)]. Slovo i Chas, (1), 71–83. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2025.01.71-83
Dobrovolska, A. (2025). Zbirka Serhiia Zhadana “Arabesky” v literaturno-kulturnomu konteksti [Serhii Zhadan’s collection “Arabesques” in the literary and cultural context]. In Priorytety suchasnoi filolohii: Teoriia i praktyka: Materialy X Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii molodykh uchenykh [Priorities of contemporary philology: Theory and practice: Proceedings of the 10th International Research and Practice Conference of Young Scholars] (pp. 63–66). Vydavnytstvo Poltavskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. H. Korolenka. https://doi.org/10.33989/pnpu.791.c3253
Erll, A. (2011). Memory in culture. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/9780230321670
Horbach, N. (2019). Pamiattievyi prostir Holokostu v suchasnii ukrainskii prozi [The memory space of the Holocaust in contemporary Ukrainian prose]. Literatury svitu: Poetyka, mentalnist i dukhovnist, 13, 102–109. https://doi.org/10.31812/world_lit.v13i0.2375
Kavun, L. (2023). Tema pamiati y totozhnosti v suchasnii ukrainskii prozi [The theme of memory and identity in contemporary Ukrainian prose]. Synopsis: Text, Context, Media, 29(1), 1–7. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2023.1.1
Kotkova, L. I. (2025). Linhvosofiia khronotopu ta movna kartyna svitu Serhiia Zhadana v tekstoprostori zbirky “Arabesky” [Linguosophy of the chronotope and Serhii Zhadan’s linguistic worldview in the textual space of “Arabesques”]. Literatura ta kultura Polissia, 112(26f), 168–180. https://doi.org/10.31654/2520-6966-2025-26F-112-168-180
Kotyk, I. (2024, November 25). “Arabesky” Serhiia Zhadana: Ornament pryfrontovoho mista [Serhii Zhadan’s “Arabesques”: An ornament of a frontline city]. Chytomo. https://chytomo.com/arabesky-serhiia-zhadana-ornament-pryfrontovoho-mista/
Nora, P. (2014). Teperishnie, natsiia, pamiat [The present, nation, memory] (A. Riepa, Trans.). Klio.
Ovdiichuk, L. (2018). Prostir pamiati yak odyn iz siuzhetotvorchykh chynnykiv u povisti Oleny Zakharchenko “Khutir” [Memory space as one of the plot-forming factors in Olena Zakharchenko’s novella “Khutir”]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Seriia “Filolohia”, (65), 66–70.
Polishchuk, Ya. O. (2018). Hibrydna topohrafiia: Mistsia y ne-mistsia v suchasnii ukrainskii literaturi [Hybrid topography: Places and non-places in contemporary Ukrainian literature]. Vydavnytstvo-21.
Prosalova, V., & Hryhoshkina, Ya. (2017). Arabesky yak avtorski zhanrovi markery i pryntsypy pobudovy tvoriv [Arabesques as authorial genre markers and principles of textual construction]. Dyvoslovo, (10), 49–53.
Pukhonska, O. (2018). Literaturnyi vymir pamiati [The literary dimension of memory]. Akademvydav.
Zhadan, S. (2024). Arabesky [Arabesques]. Meridian Czernowitz.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Віра Просалова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
